37200 ПОЛТАВСЬКА ОБЛ. М. ЛОХВИЦЯ ВУЛ. ПЕРЕМОГИ 19  phone+38(05356)3-18-49 email LOHVITSA_MISKRADA@UKR.NET

Безпритульні тварини: хто винен і що робити?

Днями у сесійній залі міської ради за ініціативою руху «Сильні громади» ГО «Центр UA» та ГО «Студена» в рамках реалізації проекту «Ефективне місто» відбулося громадське обговорення Стратегії Клубу «Ефективне місто» щодо вирішення існуючої в місті проблеми безпритульних тварин.

Захід подібного формату у міській раді проводився вже втретє, і щораз до обговорення цієї теми долучалося все ширше коло небайдужих громадян.

До речі, попереднє зібрання відбулося у кабінеті Лохвицького міського голови В.І. Радька, який два десятки років пропрацювавши у житлово-комунальній сфері, на власному досвіді пересвідчився у хронічності проблеми з безпритульними тваринами у місті і наразі має на меті зайнятися її вирішенням на рівні влади. Отож, того разу результатом діалогу між членами Клубу «Ефективне місто» та очільником об’єднаної громади стало таке рішення: у складі членів виконкому, депутатів міської ради, представників громадських організацій, ЗМІ, зоозахисників та активних громадян міста створити при міській раді робочу групу, перед якою поставити мету – розробити та внести на розгляд сесії міської ради Програму «Гуманне регулювання чисельності безпритульних тварин в м. Лохвиця на 2018 – 2020 роки», аби, у разі схвалення депутатами, передбачити у бюджеті громади на наступний рік кошти на її реалізацію.

Хто винен у появі хвостатих безхатченків на території міста Лохвиця – питання, як кажуть, риторичне, тобто таке, що не потребує відповіді, бо вона відома заздалегідь. Люди і тільки вони відповідальні за тих, кого приручили. І саме недбалі господарі часто виганяють з двору на вулицю собак чи котів, які чимось їм не догодили: той не ловить мишей, бере курчат, душить дорослу птицю, когось покусав, інший відправляється в «утиль» у силу свого віку, мовляв, відслужив своє.

Тварини, які загубилися або взагалі народилися на вулиці – ще дві категорії, що стабільно поповнюють чисельність міських приблуд, які потім у пошуках їжі та підгодівлі зосереджуються, здебільшого, у центральній густонаселеній частині міста, в тім числі, біля дитячих навчальних закладів.

І тут уже йде мова про небезпеку, яку приховує у собі поява бродячих тварин у місцях масового скупчення людей. Найбільш це стосується псів, адже вони, збираючись у зграї, нерідко проявляють агресію до прохожих. І, звісно ж, найбільш незахищеними у таких ситуаціях є діти.

Неімунізовані собаки чи коти, що вештаються на околиця і можуть контактувати із зараженими дикими тваринами, зокрема лисицями, можуть стати розповсюджувачами вірусної смертельно-небезпечної для всіх теплокровних тварин, в тім числі людини, інфекції – сказу.

На жаль, у 2017 році 2 із 4 випадків захворювання тварин на сказ по району трапилися на території міста Лохвиця (кіт на вул. Денисенка, район Благодарівка та собака на вул. Рикова). У одному з цих випадків обов’язковий курс щеплень, адже на кону опинилося її життя, тепер вимушена проходити господиня, а зважаючи на літній вік жінки, це може мати небажаний вплив на її здоров’я.

Як показує практика, багато мешканців міста відверто недооцінюють загрозу, яку несуть не щеплені від сказу домашні улюбленці. Та господарі замість того, щоб убезпечитися від лиха, доставивши своїх тварин на вакцинацію у Лохвицьку районну державну лікарню ветеринарної медицини, відмовляються робити щеплення тваринам навіть при подвірних обходах, здійснюваних ветеринарами. Це при тому, що власна безпека, фактично, коштує копійки. Для прикладу, ціна за щеплення від сказу кота становить менше 5 гривень. Виходить, що ставлення до тварин, як домашніх, так і безпритульних, є тестом не тільки на людяність, а й на самосвідомість громадян.

У суспільстві наразі вирішувати проблему безпритульних тварин можна лише гуманними методами. Світове співтовариство орієнтується на заяву Папи Римського, який відніс тварин до живих істот, у котрих є душа, заявивши, що «Ворота Раю відкриті для всіх створінь Божих». Тому з морального боку є підстави називати душогубами людей, які знущаються над безпритульними тваринами чи вбивають їх.

В унісон світовим настроям в Україні у 2017 році за жорстоке поводження з тваринами посилено кримінальну відповідальність.            Не зайве буде нагадати, що 22 червня Верховна Рада прийняла закон №5119-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо впровадження гуманного ставлення до тварин). Законом доповнено Кримінальний кодекс та Кодекс про адміністративні правопорушення статтею «Жорстоке поводження з тваринами».

Відповідно до прийнятого Закону, жорстоке поводження визначається як «знущання над тваринами, в тому числі бездомними, що спричинило муки, завдало їм фізичні страждання, тілесні ушкодження, каліцтва або призвело до загибелі». Також мова йде про нацьковування тварин одна на одну і на інших тварин, залишення домашніх і сільськогосподарських тварин напризволяще, в тому числі порушення правил утримання тварин. Побої, знущання над тваринами тягнуть за собою штраф від 3 400 до 5 100 грн., у разі повторного випадку знущання штраф збільшується від 5 100 грн. до 8 500 грн. або за це передбачається адмінарешт до 15 діб.

Якщо поліція кваліфікує жорстоке поводження з твариною за статтею Кримінального кодексу, винуватцю, в залежності від наслідків (загибель тварини), загрожує позбавлення волі від 6 місяців до 3 років. За вбивство тварини в присутності дитини – позбавлення волі строком 3-5 років. Передбачено також покарання до 8 років позбавлення волі, якщо зловмисник зробив це з особливою жорстокістю (повторно, колективні знущання, стосовно двох і більше тварин).

Ось і відповідь на можливе запитання, чи не легше було б раз і назавжди позбутися міських бродяг радикально – методом фізичного винищення. Відповідь очевидна. Звісно, не можна примусити людей любити собак чи котів. Але закон мусять виконувати всі.

Крім того, навіть масова ліквідація безпритульних тварин, яка була дозволена раніше, не вирішувала проблему та не була економічно невигідною, адже на місця вилучених тварин мігрували інші, заповнюючи «екологічні ніші» на вільних територіях.

Отож, наразі серед гуманних методів регуляції чисельності безпритульних тварин чільне місце займає стерилізація. Адже при цьому тварина не лише позбувається можливості плодити потомство, тобто подібних собі безхатченків, а й стає значно спокійнішою, а значить безпечнішою для людей.

Учасники громадського обговорення, а це ініціатор зібрання, координатор руху «Сильні громади» в м. Лохвиця Є.В. Севастьянов, начальник Лохвицької міської служби благоустрою М.В. Бобоня, інспектор благоустрою та озеленення Н.Г. Чайка, депутат міської ради А.П. Білан, представники ветмедицини та засобів масової інформації проаналізували практичні аспекти створення умов для стерилізації та вакцинації безпритульних тварин. А це організація відлову безпритульних тварин з поверненням до ареалу попереднього перебування із застосуванням відповідного обладнання, створення пункту стерилізації, вакцинації та чіпування бездомних тварин, що також передбачає їх перетримку у післяопераційний період.

Та, як говорилося на зібранні, це лише один із можливих шляхів вирішення проблеми. Насправді, вона значно глибша та потребує комплексного підходу: з одного боку, найбільш ефективним і науково підтвердженим методом зменшення чисельності безпритульних тварин є метод їхньої стерилізації, з іншого – потрібно подолати безвідповідальність власників, які допускають неконтрольоване розмноження, викидають напризволяще як молодняк, так і дорослих тварин, не зважають на правила утримання домашніх улюбленців.  І лише спільно, при тісній взаємодії міської ради та громадських активістів можна позитивно вплинути на вирішення наболілої проблеми існування в місті бездоглядних тварин. Адже на даному етапі розвитку суспільства кинутий собаці жалісною рукою шматок зовсім не означає, що місію людяності виконано.