НАВІКИ В СТРОЮ: СЕРЖАНТ ОЛЕКСАНДР ГЕТМАНОВ

  • 100

          5 квітня 2024 року Лохвиччина прощалася із військовослужбовцем, який поклав своє життя на вівтар перемоги над російським ворогом –  сержантом Олександром Сергійовичем Гетмановим з с. Харківці.

          Скорботою наповнилися вулиці м. Лохвиця, живим коридором зустрічали мешканці кортеж з тілом захисника дорогою до Благовіщенської церкви. Отець Всеволод Бігун провів відспівування убієнного воїна Олександра, у спільній з людьми молитві звернувся до Бога з проханням зберегти здоров’я і життя наших хлопців, які в окопах і на полі бою боронять українську землю від ворожої навали.  

          Живим людським коридором зустрічало свого загиблого сина рідне село Харківці. Багато людей прийшли, щоб з дому провести  воїна в останню земну дорогу. Квіти, сльози, скорбота і біль від усвідомлення навіки втраченого молодого життя..

          На місці останнього прощання – сільському кладовищі – відбувся мітинг пам’яті захисника. Староста Харківецького старостинського округу  Людмила Тоцька розповіла коротку, довжиною лише у 39 років, біографію свого героїчного односельця.

          Олександр Сергійович Гетманов народився 17 серпня 1984 року в с. Карасівка Білогірського району  Автономної Республіки Крим. У листопаді 1993 року разом з мамою та молодшою сестрою переїхали на постійне місце проживання в с. Харківці, де Олександр пішов у 3 клас Харківецької неповної середньої школи. Закінчивши навчання, у 2000 році відразу ж пішов працювати в місцеве сільськогосподарське підприємство імені А. Тесленка. Далі – служба в армії. Після повернення Олександр працював спеціалістом по ремонту великовагового транспорту в м. Київ, м. Харків, м. Полтава. У 2013 році одружився, разом із дружиною Оксаною народили та виховували сина.

Коли почалася антитерористична операція, сержант Олександр Гетманов півтора роки захищав територіальну цілісність України на сході нашої держави. Після повернення пішов  продовжив працювати в м. Полтава.

24 лютого 2022 року наказом №34 начальника Миргородського РТЦК та СП сержант Олександр Гетманов був призваний стрільцем-санітаром І відділення охорони другого взводу охорони роти охорони Другого відділу Миргородського ТЦК та СП, а з 6 лютого 2023 року Олександр відбув у військову частину, у складі якої з честю та гідністю боронив рідну землю від російських окупантів.

          28 березня 2024 року на Харківщині під час виконання бойового завдання по захисту незалежності і територіальної цілісності України внаслідок травми грудної порожнини сержант Олександр Гетманов загинув…

           Із прощальними словами над домовиною Героя  та словами співчуття рідним виступили Лохвицький міський голова Віктор Радько, завідувачка Харківецької філії Лохвицької ЗОШ №3 Валентина Мухіна, однокласниця загиблого Лілія Клименко. У їх словах – біль, що білими лебедями відлітають у засвіти найкращі хлопці, які є цвітом нації.  А серед них і Олександр, навіки ставши Героєм для всієї громади, а найперше – для свого малого синочка.

          Спокійний, скромний,  врівноважений, завжди готовий прийти на допомогу – таким назавжди зостанеться в пам’яті  односельчан Олександр Гетманов. Син Михайлик  пам’ятатиме його як найкращого у світі тата…

Патріоту, вірному сину України Олександру Сергійовичу Гетманову   останні почесті віддали військові. Тричі пронизав небо над селом стрілецький салют. Державний Прапор України, знятий почесною  вартою з домовини загиблого,  начальник Другого відділу Миргородського  РТЦК та СП підполковник Андрій Радаєв вручив дружині загиблого Оксані Григорівні.

          Лохвицька громада плаче разом з усіма, хто знав Олександра Гетманова. Низько схиляємо голови і розділяємо біль непоправної втрати.  Щиро співчуваємо родині –  мамі Наталії Юріївні, дружині Оксані Григорівні, сину Михайлику, сестрам Катерині Сергіївні та Оксані Сергіївні.

          Небесного війська прибуло. Хай ратний подвиг Олександра Гетманова не буде забутим віками й новими поколіннями українців, заради яких триває кровопролитна 10-річна боротьба з російською неоімперією! Шана і вічна пам’ять Герою!