І В СПОГАДАХ ГЕРОЇ ОЖИВАЮТЬ...
Минає рік від дня загибелі нашого земляка – Віталія Перетятька. Він віддав своє життя, виконуючи бойове завдання та захищаючи Україну від ворога.
Віталій народився 18 серпня 1978 року в місті Лохвиця Полтавської області. У 1995 році закінчив Лохвицьку загальноосвітню школу №1 I–III ступенів, після чого вступив на заочне відділення Лохвицької філії Полтавського технікуму харчових технологій. Під час навчання був призваний на строкову військову службу. Після її проходження повернувся до технікуму й завершив навчання у 2000 році.
Протягом 2000–2008 років працював у сфері охорони в компанії «Антарес 2000» у місті Полтава. Згодом повернувся до рідної Лохвиці, де продовжив працювати за фахом, зарекомендувавши себе як відповідальний, надійний і сумлінний працівник.
24 травня 2024 року Віталій ухвалив свідоме та сміливе рішення стати на захист Батьківщини. Його життєвий і бойовий шлях, хоч і був недовгим у ЗСУ, залишив по собі глибокий слід — приклад мужності, чесності й безмежної любові до України.
8 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області, він героїчно загинув.
Ті, хто знали Віталія, пам’ятають його усміхненим, світлим, щирим. Він був людиною, яка цінувала рідних, підтримувала друзів, ніколи не втрачала віри й надії. Його відповідальність, доброта й відданість викликали повагу у всіх, хто мав честь працювати чи служити з ним поруч.
Герої не вмирають. Пам’ять про Віталія Перетятька житиме в серцях тих, хто його любив, знав і шанував. Його життя обірвалося, аби тривало життя України.
Світла пам'ять і вічна шана воїну.
Слава Україні. Героям слава.
