І В СПОГАДАХ ГЕРОЇ ОЖИВАЮТЬ…
Війна продовжує писати свої чорні списки… Вона забирає найкращих – тих, хто мав би жити, мріяти, любити.
Сьогодні, 7 листопада, річниця загибелі Вячеслава Москаленка, який віддав найдорожче за нашу незалежність і свободу.
Йому назавжди залишилося 22…
Народився Вячеслав 22 серпня 2002 року в с.Млини Лохвицького району Полтавської області у працелюбній українській родині. Першого вересня 2008 року став учнем Млинівської ЗОШ І-ІІ ступенів. Активний, рухливий, допитливий, відповідальний, хороший товариш - так характеризували Славіка Москаленка всі, хто його знав у шкільні роки. Учасник шкільних і районних спортивних змагань серед школярів. Улюбленими предметами були зарубіжна література, хімія, історія, фізична культура. Він прагнув постійного самовдосконалення, знаходив і цінував спеціалістів, які могли у цьому посприяти. Щиро радів успіхам своїх однокласників. Зростав у дружній родині, огорнутий турботою, любов’ю і ласкою мами Вікторії Дмитрівни, бабусі, дідуся. Славік з малих літ привчався до праці, і разом з братом Володею допомагав господарювати вдома. Закінчивши Млинівську школу у 2017 році, вступив до Глинського професійного аграрного ліцею. Здобув професії тракториста сільськогосподарського виробництва, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин, водія автотранспортних засобів
4 червня 2021 року був призваний на строкову службу, 10 липня 2021-го прийняв військову присягу. До 29 жовтня 2024 року проходив службу у військовій частині, а з 2020-го в с. Рідківці Чернівецької області у військах протиповітряної оборони.
11 січня 2024 року одружився. 11 квітня цього ж року став батьком донечки.
Невдовзі був переведений до 152-ї бригади. 31 жовтня 2024 року потрапив в Донецьку область на Покровський напрямок. 4 листопада цього ж року пішов на своє перше бойове завдання і не повернувся. Зник безвісти 7 листопада 2024 року поблизу н.п. Чумацьке Покровського району Донецької області.
Він пішов на фронт, щоб захистити рідну землю, і віддав найдорожче – своє життя.
Минув рік, але біль втрати не стихає. Його ім’я назавжди залишиться серед тих, хто стояв за Україну до останнього подиху.
Ми пам’ятаємо.
Ми вдячні.
Вічна шана та низький уклін всім загиблим Захисникам України!
