ВОЇНА ОЛЕГА КОВТУНА НАГОРОДЖЕНО ВІДЗНАКОЮ «ХРЕСТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК»(ПОСМЕРТНО)
За бездоганну службу, ініціативність, високі особисті досягнення та вірність військовій присязі Наказом Міністра оборони України Михайла Федорова № 530 від 8 травня 2026 року полеглого Захисника України Олега Ковтуна нагороджено медаллю «Хрест Сухопутних військ».
Сьогодні, 31 серпня, міський голова Віктор Радько спільно з начальником відділу ЦВС 2 відділу Миргородського РТЦК та СП старшим лейтенантом Сергієм Кириченком передали державну нагороду дружині полеглого Воїна.
Ковтун Олег Петрович народився 27 вересня 1981 року у місті Лохвиця. Навчався у Лохвицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, після чого здобув професію водія у Глинському професійному ліцеї.
Він був людиною праці – ніколи не боявся роботи й завжди намагався чесно заробляти для своєї родини. Працював охоронцем, монтажником, на виробництві металопластикових вікон. Згодом почав працювати на себе: займався ремонтами, встановлював людям вікна. Останнім часом місцем роботи став меблевий магазин у Лохвиці, де Олег збирав меблі.
Його знали як добру, щиру та надійну людину. Найбільше у світі він любив свою родину. Був турботливим чоловіком, люблячим батьком, людиною, на яку завжди можна було покластися.
Олег мав і незвичне захоплення – любив воду і підводну риболовлю, займався пошуком старовинних речей та скарбів із металошукачем. Він умів радіти простим речам, цінував життя, людей поруч і кожну мить миру.
Та коли на українську землю прийшла велика війна, Олег не зміг залишитися осторонь. Не міг спокійно дивитися, як рашисти нищать його країну. Тому прийняв мужнє рішення стати на захист України та долучився до лав 152 окремої єгерської бригади ім. Симона Петлюри.
Побратими знали його за позивним "Халк", згадують його як сильного духом воїна, який не знав страху й втоми, підтримував інших та завжди був поруч у найважчі моменти.
2 квітня 2026 року у Синельниківському районі Дніпропетровської області життя Олега Ковтуна обірвалося…
Його вже немає з нами, але пам’ять про нашого Захисника назавжди залишиться з нами – у нашій громаді, у пам’яті рідних, друзів і всіх, хто знав Олега. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої громади та України.
Вічна пам’ять і вічна шана Герою України Ковтуну Олегу Петровичу.













