ШАНОВНА ЛОХВИЦЬКА ГРОМАДА!
Війна знову забрала ще одне життя. Додому не повернувся ще один вірний син своєї країни - Каплун Олександр Ігорович.
Народився Олександр 26 грудня 1998 року в м.Лохвиця Лохвицького району Полтавської області у працелюбній українській родині. Першого вересня 2005 року став учнем Лохвицької гімназії № 1. Зростав у дружній сім ї разом з сестричками Наталею і Анею. Саша з малий літ привчався до праці, допомагав господарювати вдома. Захоплювався комп’ютерною технікою, любив готувати. Закінчивши Лохвицьку гімназію № 1 у 2014 році, вступив до Професійно-технічного училища № 32 м. Червонозаводське. Здобув професію оператора комп’ютерного набору.
Закінчивши навчання, Олександр працював в АТБ.
2019 року Олександр Каплун проходив строкову службу у лавах ЗСУ солдатом. Звільнившись у запас, повернувся на попереднє місце роботи.
З початком повномасштабного вторгнення 10 березня 2022 року добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. 13 вересня 2023 року під час безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії, внаслідок ворожого щільного артилерійського обстрілу в районі н.п. Вербове Запорізької області розвідник-навідник 7 розвідувальної групи 2 роти спеціального призначення І загону спеціального призначення солдат Каплун Олександр Ігорович отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення. Пройшовши курс лікування, продовжив військову службу у Вінниці.
З квітня 2026 року Олександр Каплун служив у 19-му центрі спеціального призначення на посаді радіотелефоніста. 13 серпня 2026 року, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку в районі н.п. Костянтинівка, отримав тяжке мінно-вибухове поранення. Перебував на лікуванні в госпіталях Дніпра та Києва. Лікарі до останнього боролися за життя Олександра. На жаль, 10 вересня 2026 року серце Героя не витримало. Захисник України, Воїн, люблячий Син, Брат, Опора для родини, чесний, щирий і мужній Олександр Ігорович Каплун пішов у Вічність…
Щирі співчуття родині полеглого Воїна - матері Людмилі Миколаївні, сестрам Наталії та Анні, племіннику Назару, всім рідним і близьким, хто знав та любив Олександра.
Вічна пам'ять.
Вічна пам’ять Герою!
