27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

  • 615

Сьогодні день пам’яті жертв однієї з найвідоміших та все ще не до кінця осмисленої трагедії ХХ століття – спроби знищення нацистами єврейського народу – Голокосту. Ця дата обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. 

З грецької мови слово «голокост» перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території колишнього Радянського Союзу відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах, які за примусом нацистів копали  військовополонені, місцеве населення чи самі жертви. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.

1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження». З 2012 року Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії разом з усією світовою спільнотою.

Люди мають знати про переломні та трагічні моменти в історії, адже тільки усвідомлюючи минуле, можна розраховувати на мир та єдність у майбутньому. Пам’ять про найтяжчий гріх і злочин – проти людяності – повинна жити заради того, щоб більше ніколи знову не повторилися подібні трагедії, які прокотилися Україною й світом у минулому столітті.

Виконавчий комітет Лохвицької міської ради