ВКЛОНИЛИСЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ НА ФРОНТАХ
9 травня у м. Лохвиця з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення і 76-го Дня Перемоги над нацизмом у Європі біля меморіалу землякам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни та пам’ятного знаку загиблим воїнам-учасникам бойових дій в зоні проведення АТО відбувся урочистий мітинг.
Цей день є нагадування про страшну катастрофу Другої світової війни та застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.
У Другій світовій війні взяли участь 80 відсотків людства, бойові дії відбувалися на території двох третин держав, що тоді існували. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року з вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 року беззастережною капітуляцією Японії. Перемога над фашистською Німеччиною – це плід титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Під час Другої світової війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє була використана атомна зброя.
У тій віні загинув кожен п’ятий українець. Серед військовослужбовців призову на літо 1941 року уціліли лише 3 відсотки із загальної кількості.
Тож лохвичани зібралися аби віддати данину пам’яті тим, хто потрапив у криваві жорна війни, хто з каменя дивиться на нині живущих з висоти своїх пам’ятників.
–Всі ми родом із нашої історії, – сказала, виступаючи на урочистому зібранні секретар Лохвицької міської ради Тетяна Даценко. – Ніколи народ, що зрадив пам'ять своїх батьків та дідів, не може розраховувати на світле майбутнє. Ні біль кривавих втрат, ні радість великих перемог стали менш гострими, адже справжня пам'ять і подяка не мають строку давності – вони вічні! І сьогодні, коли частина нашої неньки України у вогні, ми як ніколи розуміємо, яку ціну доводиться платити за мирне небо та спокій на нашій рідній землі. Час і доля по-різному перегортають сторінки історії. Та незаперечною залишається істина, що захисник – це почесне звання, найдостойніша відзнака мужності і беззавітного служіння Вітчизні. Тому ми по праву пишаємося героїчним минулим ветеранів війни і віддаємо данину пам’яті полеглим на фронтах. Ми висловлюємо безмежну вдячність за щастя жити, вчитися і працювати, виховувати дітей, вирощувати хліб, радіти сонцю. Мільйони полягли за те, щоб ми жили. І наш борг ще не оплачений. Любов'ю і повагою до ветеранів і учасників подій тих років, вдячною пам'яттю про загиблих і тих, хто вижив, бережним ставленням до історії і слави наших дідів, самовідданим патріотизмом і любов'ю до свого краю кожен із нас повинен оплатити велике щастя – жити в мирі на рідній землі!
Скорботною хвилиною мовчання лохвичани вшанували світлу пам'ять всіх, кого поглинула кривава круговерть Другої світової війни…
Від імені мешканців Лохвицької територіальної громади на знак вічної людської шани до подвигу полеглих на фронтах секретар Лохвицької міської ради Тетяна Даценко та керуючий справами виконавчого комітету Леонід Верескун поклали корзину з живими квітами до підніжжя пам’ятника Невідомому солдату. І безліч букетів живих квітів лягло того дня до Вічного вогню, стели з іменами земляків, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, та пам’ятного знака героям сучасності – воїнам-учасникам бойових дій в зоні проведення АТО на знак вдячності за мирне небо над нашими головами. 
