ЛОХВИЦЯ ПРОЩАЄТЬСЯ ЗІ СВОЇМ ПОЧЕСНИМ ГРОМАДЯНИНОМ ІВАНОМ ФЕДОРОВИЧЕМ ПРОКОПЕНКОМ

29 червня 2021 року перестало битися серце багаторічного ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, доктора педагогічних наук, професора, академіка-засновника Національної академії педагогічних наук України, Почесного громадянина міста Лохвиця  Івана Федоровича Прокопенка.

Людина з великої літери, фахівець найвищого ґатунку, душею відкритий до всіх і кожного, високою мірою толерантний, закоханий у науку, своїх студентів і саме життя, шанований і любимий усіма, кому пощастило його знати, неперевершений  тато, дідусь і прадідусь, наш лохвицький земляк з найщирішою посмішкою  – так і тільки так нам випадає говорити про Івана Федоровича Прокопенка.

Сумна звістка про те, що на 86-му він відійшов у засвіти, болем відлунила у серцях мешканців Лохвицької міської територіальної громади. Адже народився Іван Федорович 10 червня 1936 року у селі Васильки колишнього Лохвицького району Полтавської області. Гідно оцінивши його інтелектуальні здібності і високі людські якості, доля підхопила  нашого земляка і повела далеко від рідного краю. Та життя Івана Федоровича стало прикладом палкої любові до своєї малої батьківщини і його людей, з якими він завжди підтримував тісні  взаємини.

У 1999 році рішенням сесії Лохвицької міської ради 5-го скликання  Івану Федоровичу Прокопенку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Лохвиця». Саме древня і вічно молода душею Лохвиця стала колискою його юності і періоду становлення особистості. Це відбувалося у роки, коли він навчався у Лохвицькій школі №1. Поряд з приміщенням школи розташований пам’ятник великому  мандрівному філософу, народному вчителю Григорію Савичу Сковороді з гравірованим написом  на постаменті «Мы сотворим світ получший, созиждем день веселейший». Ці слова, які глибоко запали в душу Івана Прокопенка, змусили його задумуватися в роки юності,  а в подальшому стали визначальними для всього його життєвого шляху.

Іван Федорович – юрист за освітою, але він був твердо переконаний, що суспільство формує учитель. Саме від учителя залежить, чи стане дитина Людиною, якими принципами керуватиметься у житті, які цінності сповідуватиме і передаватиме нащадкам. «Освіта збереже Україну» – ці слова стали його життєвим кредо.

Кажуть, посередній учитель викладає, хороший – пояснює,  видатний – показує, а великий учитель – надихає. Саме таким – великим учителем – і був Іван Федорович Прокопенко. Своєю мудрістю і позитивною реакцією на випробування він надихав тисячі студентів і своїх колег-педагогів. Так у 2008 році на теренах Лохвиччини була заснована районна премія імені академіка І.Ф. Прокопенка. Вона вручалася щорічно до Дня працівників освіти вчителям, які мають особливі успіхи у справі навчання молоді, утверджують національні та загальнолюдські цінності, забезпечують якісну освіту, впроваджують нові  освітні технології.

Роками тісні зв’язки Іван Федорович підтримував з Лохвицьким краєзнавчим музеєм імені Григорія Савича Сковороди. Безліч організованих ним екскурсійних поїздок студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, подарованих картин та експонатів для поповнення музейного фонду, вручення першого на той час комп’ютера і навіть перекриття даху музею власним коштом – все це говорить про те, що в його особі лохвицька земля втратила вірного сина і справжнього мецената.

Глибоко сумуємо і розділяємо біль непоправної втрати з рідними, друзями, колегами. Хай Господь упокоїть чисту душу спочилого у Небесному Царстві. Світла пам'ять про Івана Федоровича Прокопенка – Почесного громадянина міста Лохвиця, супер-особистість, Великого вчителя, яким він був для всіх за життя, назавжди збережеться в серцях мешканців Лохвиччини!