A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Лохвицька міська територіальна громада
Полтавська область

Як врятувати капусту від білокрилки.

Дата: 04.08.2021 16:58
Кількість переглядів: 220

Останні роки  на капусті активізувалась білокрилка ( ім’я таке вона отримала від свого забарвлення) - дрібні комахи, тіло яких і обидві пари крил покриті борошнистоподібним восковим секретом  , сидять під листям і висмоктують з нього сік. Від цього рослини відстають у рості, жовтіють, а то й зовсім гинуть.  Шкідник невеликий, довжиною всього  2 мм, але вкрай небезпечний шкідник.  Окрім того, що комахи пошкоджують листя рослин,  білокрилка — переносник багатьох вірусних інфекцій, причому як імаго, так і личинками. Серед хвороб, які поширює фітофаг, — кучерявість, хлорози, мозаїка.  Ще одна шкода від фітофага — на їхніх цукристих виділеннях поселяються сажкові гриби, що негативно впливають на якість і кількість урожаю. Заселений листок спочатку покривається шаром білого нальоту, а потім чорніє, оскільки розвиваються сажкові гриби, формується так звана чернь. Саме розвиток сажкових грибів завдає значної шкоди рослинам, які втрачають товарний вигляд і стають непридатні для споживання.

Найочевидніша ознака появи білокрилки на капусті, помідорах чи іншій городині – «хмарки» маленьких білих комах, що здіймаються вгору, як тільки доторкнутись до рослин. Боротись з цим шкідником дуже важко, оскільки він швидко розмножується та живе з нижньої частини листка.

Капустяна білокрилка зимує на рослинних рештках, під корою дерев у вигляді яйця, личинки, німфи. У червні починається масовий літ білокрилки. Поширюється фітофаг вітром, із рослинним матеріалом, робочим одягом і власне працівниками.

У своєму розвитку білокрилка проходить три стадії: яйця, личинки та німфи. З німфи відроджується доросла особина імаго. На одній рослині можуть бути представники всіх стадій розвитку, що ускладнює ефективність боротьби зі шкідником. На яйця та німфи шкідника практично не діють інсектициди.

У популяції кожного виду білокрилки основну масу становлять яйця (40–50%) і личинки (до 40%) і лише 10% — імаго. Імаго відкладає яйця на нижню сторону листка в кількості 20–280 шт., із яких до стадії дорослої комахи доживають тільки 80–95%. Яйце має вигляд стеблинки. Розвиток імаго від відкладання яєць до виходу личинок назовні залежить від кормової рослини та оптимальних температур. У середньому тривалість розвитку самиць і самців за температури в межах 18–24°С триває від 18 до 24 доби. Підвищення температури до 24–30°С прискорює розвиток дорослої особини білокрилки до 10–14 діб.Тривалість яйцекладки запліднених самок триває 18–22 дні. Розвиток личинки — 7–15 днів. Від німфи до виходу імаго — 10–15 діб. Розвиток однієї генерації завершується в середньому за 25–28 днів. Але за високої температури повітря (понад 25°С) та вологості нижче як 40% розвиток генерації скорочується, що призводить до збільшення кількості генерацій за вегетацію від чотирьох — шести до 15-ти і навіть 18-ти.    

Найактивніші в пошкодженні рослин личинки білокрилки, які у своєму розвитку супроводжуються трьома линьками. Кожна личинкова стадія розвитку личинки триває, залежно від температури повітря, від трьох до шести діб. Активно пересувається тільки личинка першого віку (повзун). До останньої линьки личинки VI віку (пупарій) вона перестає живитися, покривається воскоподібною речовиною й переходить у стадію німфи, з якої через шість діб вилітає імаго білокрилки. Спаровування відбувається через 12–20 годин після вильоту шкідника.

Хочу зазначити, що це один із «найважчих» шкідників, проти якого проведення захисних заходів як у закритому, так і відкритому ґрунті на овочевих культурах, з зв’язку з її біологічними особливостями розвитку, досить ускладнене. Окреме застосування тих чи інших препаратів не справляє очікуваного ефекту. Ефективний захист овочевих культур проти білокрилки має ґрунтуватися на проведенні цілого комплексу захисних заходів, що включає профілактичні, агротехнічні, хімічні та біологічні. Боротьба з білокрилою буде ефективна, якщо ці заходи проводитимуть із урахуванням того, що шкідлива стадія фітофага розташовується на нижній поверхні листка.

  1. Профілактичні та агротехнічні заходи  .
  • посів(посадка) культур в оптимально ранні сроки, стійкими сортами та гібридами ;
  • необхідно забезпечити постійне провітрювання закритих посадок ;
  • садити рослини на достатній відстані один від одного;
  • зміцнювати рослини за допомогою добрив і біостимуляторів, але не передозовувати внесення мінеральних добрив, особливо азотних;
  • не проводити обприскування листя, якщо повітря  занадто вологе;  
  1. Механічний метод боротьби.
  • розміщення в міжряддях рослин клейових пасток жовтого кольору (кусок фанери чи картону і покривають таку пастку клейкою речовиною (медом, клеєм плодових дерев). Білокрилку приваблює жовтий колір, сівши на липку поверхню відірватися вже не може.    
  • Змивання шкідника мильним розчином( 100 г господарчого мила( без ефекту відбілювання)  або 100 мл зеленого мила на 10 л води).      
  1. Біологічні засоби боротьби.

З поширених і давно освоєних біопрепаратів краще всього застосовувати биоинсектицид Актофіт, який знищує (крім білокрилки) досить великий перелік шкідників. Протягом вегетації овочевих культур достатньо 2-х – 4-х обробок. З цієї групи ефективні Аверсектін З і Авертин-N. Вони особливо ефективні при знищенні личинок білокрилки молодших віків та інших сисних шкідників.

Ефективно контролюють чисельність білокрилки мікробіологічні препарати, розроблені на основі живих біологічних агентів, зокрема Вертицилін, за норми витрати 10–12 л/га, та Боверин — 8– 10 л/га. Але варто зазначити, що біоінсектициди забезпечують ефективність тільки за підвищених температур (26–28°С) і вологості повітря 80–90%, що стримує застосування їх у відкритому ґрунті.

Для зниження чисельності популяції шкідника на початковому етапі її розвитку проводять випуск протягом вегетації рослин ентомофага макролофуса з розрахунку 5 особин/ 1 м2, а за появи вогнищ білокрилки хижака випускають у співвідношенні 1: 5–10. Наступні два випуски проводять через кожні 10–12 днів із розрахунку 150 тис. особин на 1 га.

  1. Народні методи боротьби.

З народних засобів боротьби з білокрилкою можна виділити такі:                                                                          -    за невисокої чисельності фітофага й на початку заселення шкідником овочевих культур під час вегетації культур застосовують суміш 200 г господарського мила (без здатності відбілювання!) і 150 г каустичної соди на 10 л води. Але його застосування потребує частого повторення — через два-три дні протягом тривалого часу;

  •  часниковий настій має різким запахом, який відлякує шкідників. Приготувати його нескладно, потрібно подрібнити 10 головок часнику, помістити в каструлю і залити 5 літрами води. Після нетривалого настоювання ємність ставлять на плиту і варять зілля 2 години маленькому вогні. Потім відвар вимикають і наполягають ще кілька годин під кришкою. Після проціджування засіб готово до застосування. Часниковим настоєм обприскують капустяні качани і розсаду кожні 7 днів;    
  •    настоянка деревію, рослина деревій відомий всім як трава, що володіє лікувальними властивостями, а як із засобом від білокрилки з ним мало хто знайомий. Боротися з шкідником допомагає настій з листя і пагонів. На кожен літр води знадобиться зібрати 100 г рослинної сировини. Траву поміщають в емальований посуд відповідного обсягу, заливають окропом і накривають кришкою. Засіб має настоятися протягом 2 днів. Потім його проціджують і використовують для обприскування капустяного листя. Частота обробки грядок – 1 раз в тиждень.
  • дієвим  засобом, який має репелентний ефект ( відлякувальна дія)  зі слів городників- аматорів є наступна суміш: 100 г подрібненого чи зеленого мила додають в 1 л теплої води, додають 25 г сухих чи 100 г пресованих дріжджів, перемішують і виливають у 10 л  теплої води(для посилення дії можна використати відвар гіркого полину 3-4 рослини), потім додають 1-1,5 л (залежно від кількості білокрилки) скипидар (терпентин, терпентинова олія),все ретельно змішують. Обприскування проводять  через 7-10 днів.
  1. Хімічні препарати проти білокрилки

Із хімічних препаратів, що внесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», для захисту капусти від капустяної білокрилки, на жаль, немає жодного інсектициду. Але на капусті  дозволено використання інсектицидів для боротьби з іншими шкідниками, які успішно знищують і білокрилку. Рекомендую застосувати  Енжіо 247 SC, к. с. та суміш Актари + Децис® f-Люкс. Можна провести 1-2 обробки на початку вегетації. Остання обробка проводиться не пізніше 20-25 днів до збирання врожаю. Обраний препарат слід застосовувати чітко з дотриманням інструкції, зі всіма захисними заходами особистого характеру (рукавиці, халат, окуляри, респіратор або багатошарова марлева пов’язка). Одержання бажаної ефективності препарату потрібно забезпечити максимальне попадання робочого розчину на нижню сторону листка. Варто зазначити, що помітна загибель личинок спостерігається на 3–5-й день після обробки. Підвищує ефективність препаратів проведення операції фітопрочищення — тобто ручне обривання й видалення з посіву заселених щкідником листків перед обприскуванням.

Отже, позбутися шкідника можливо тільки комплексними заходами, поєднуючи профілактику, біологічні, механічні, хімічні методи знищення та відлякування.

 

В.О.Залізняк    головний спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фітосанітарної безпеки - державний інспектор  Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь