Законодавча база у сфері насінництва та розсадництва в Україні
Розвиток зернової галузі неможливий без належного забезпечення товаровиробників зерна у високоякісному насіннєвому матеріалі. Нові продуктивні сорти та кондиційне насіння є незамінними факторами інтенсифікації та розширення сільськогосподарського виробництва.
Відносини в галузі насінництва сільськогосподарських культур регламентуються Законом України «Про насіння і садивний матеріал», Законом України «Про охорону прав на сорти рослин», Законом України «Про карантин рослин», «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», Державними стандартами України: ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості», ДСТУ 2949-94 «Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення», ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості», а також Державним реєстром сортів рослин України та Державним реєстром виробників насіння і садивного матеріалу.
Закон України «Про насіння і садивний матеріал» визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування ринку насіння і садивного матеріалу, вимоги щодо його вирощування, підготовки, затарювання, торгівлі, сортових і посівних характеристик, а також повноваження державних органів, права і обов’язки юридичних і фізичних осіб у сфері обігу насіння, здійснення державного контролю та нагляду за ним.
Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» регулює майнові та немайнові відносини між виробниками та власниками сорту, пов’язані з необхідністю захисту прав на сорти рослин. Закон України «Про карантин рослин» визначає основи карантину рослин та направлений на протидію занесенню і поширенню в Україні шкідливих організмів.
Для підвищення контролю за якістю виробленої та реалізованої продукції галузі насінництва зернових культур було розроблено і законодавчо затверджено Державні стандарти України: ДСТУ 2240-93, ДСТУ 2949-94 та ДСТУ 4138-2002.
Одним із важливих шляхів розвитку галузі насінництва сільськогосподарських культур є трансформація національної схеми сертифікації сортового насіння до схеми міжнародної сертифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Це сприяє виробництву в Україні високоякісного садивного матеріалу, який відповідає сучасним міжнародним вимогам та дозволяє українським виробникам підвищувати свою конкурентоспроможність та зміцнити позицію України на світовому ринку .
Згідно Закону України «Про насіння і садивний матеріал» система насінництва та розсадництва складається із ланок добазового, базового і сертифікованого насіння та розсадництва, страхових і державного резервного насіннєвих фондів.
Добазове насіння (оригінальне або первинне насінництво) — насіння первинних ланок насінництва, яке використовують для подальшого його розмноження й отримання базового насіння.
Базове насіння (елітне насінництво) — насіння, отримане від послідовного розмноження добазового насіння, складається із виробництва суперелітного та елітного насіння.
Сертифіковане насіння (репродукційне насінництво) — насіння, отримане від послідовного роз-множення добазового насіння зернових культур, скрадається із сертифікованого насіння 1-го та наступних поколінь.
Державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва здійснює Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні органи в порядку, встановленому Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, відділ служби (контролю у сфері насінництва та розсадництва), у межах своєї компетенції, надає суб’єктам господарювання консультаційну підтримку з питань запобігання порушень вимог чинного законодавства в сфері насінництва та розсадництва та охорони прав на сорти рослин.
Законодавча база та її міжнародна гармонізація з охороною власності на сорти рослин і вимогами до якості насіннєвого та садивного матеріалу має важливе значення. Адже інтеграція з європейськими структурами виступає одним з визначальних чинників зовнішньої політики нашої держави. Тим паче, що розвиток і зміцнення економічних відносин з іншими країнами, у тому числі й у галузі насінництва, та вихід України як рівноправного партнера на міжнародний ринок, потребує постійного підтвердження відповідності стандартам і вимогам міжнародних організацій.
Головний спеціаліст відділу контролю
у сфері насінництва та розсадництва
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській
області Залізняк В.І.
