Не «аутист», а «людина з аутизмом»: як правильно говорити про людей з захворюваннями

  • 135

Для безбар’єрної мови є просте правило: «спочатку говоримо про людину, а не про її риси».

Наприклад, «людина з інвалідністю», «людина з ДЦП», «людина з синдромом Дауна», «людина з розладом аутистичного спектра». Якщо вживати терміни типу «інвалід» чи «аутист», це знеособлює людину, зводить її особистість до одної характеристики.

Vogue UA. представляє соціальний проєкт «Без обмежень», у якому взяли участь українські атлети, переможці Паралімпіади в Токіо, і перша леді Олена Зеленська. В межах проєкту надано словник безбар'єрних термінів

Людина з інвалідністю

Правильно: Людина з інвалідністю, людина з фізичними / сенсорними / психічними / інтелектуальними / ментальними порушеннями; людина з порушеннями опорно-рухового апарату; людина з порушеннями рухової функції.

Неправильно: «інвалід», «людина з обмеженими можливостями» / «людина з обмеженими фізичними можливостями», «людина з особливостями», «людина з особливими потребами», , «каліка», «людина з нюансами», «особлива людина», «неповноцінний», «неповносправний», «страждає на інвалідність», «інклюзивні люди».

Стосовно терміну «обмежені можливості», який часто використовують на заміну, він теж є некоректним, адже у кожної людини є якісь обмежені можливості: наприклад, фізично ми не здатні підняти 500 кг ваги або пробігти 300 км без перерви.

Так само у кожного з нас є свої особливості та особливі потреби. Наприклад, хтось більш ефективно працює з самого ранку, а у когось продуктивність прокидається пізно ввечері. У когось особливо чутливі очі в сонячну погоду і він чи вона не можуть обійтися без сонцезахисних окулярів. А пандус чи ліфти — це давно вже не особливі потреби, а базова інфраструктурна потреба для всіх людей.

Люди старшого віку

Правильно: люди третього віку, люди літнього віку, літні люди, люди у віці 60+ / 75+.

Неправильно: «люди у віці», «старі», «бабусі та дідусі», «люди пенсійного віку» / «пенсіонери», «люди поважного віку».

Прикметником «старі» можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може траплятися в медіа та українському законодавстві. Крім того, з урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя, стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. Згідно з класифікацією ВОЗ, літнім вважається вік 60-75 років, а старечим — 75-90 років. Тих, хто досягли 90 років і більше, прийнято називати довгожителями.

«Бабуся», «дідусь» коректно вживати лише, коли треба вказати на родинні зв’язки.

Термін «пенсіонери» також бажано використовувати, залежно від контексту. Адже цей термін в першу чергу характеризує людей, що отримують пенсію безвідносно до віку. Бо пенсія може бути також призначена, наприклад, дитині або іншій особі по втраті годувальника тощо.

Якщо все ж таки потрібно позначити різницю у віці того покоління, про яке ми говоримо чи пишемо, можна говорити «старше покоління», «люди старшого віку», «старші люди». Також сьогодні в українському законодавстві використовується такий термін, як «люди похилого віку», а от в Європі, наприклад, про людей, що вийшли на пенсію, кажуть «люди третього віку».

Людина з порушеннями зору

Правильно: людина з порушеннями зору, людина з повною / частковою втратою зору, незрячий / незряча (допустимий варіант).

Неправильно: «сліпий», «підсліпуватий», «людина з вадами зору».

Слово «сліпий» ви можете бачити і в медіа, і в українських законах, але воно некоректне, тому що таврує людину за ознакою однієї дисфункції. Крім того, воно несе в собі вже деяку метафоричність. Ми говоримо «сліпа любов» або «сліпі люди», коли маємо на увазі, що хтось не помічає очевидних речей. Але не через порушення зору, а через небажання чи обставини.

Якщо ми говоримо про людину з повною втратою зору, можна вживати термін «незряча людина».

Людина, яка спілкується за допомогою альтернативних засобів комунікації

Правильно: людина, яка спілкується за допомогою альтернативних засобів комунікації, наприклад, жестовою мовою, спеціальних картинок тощо; людина, яка не говорить (не розмовляє).

Неправильно: «німий».

Якщо людина користується жестовою мовою чи іншими альтернативними засобами комунікації, краще не називати її «німою», адже вона може донести свої думки. А крім того, як і «сліпий», слово «німий» теж є метафоричним, коли мають на увазі мовчазну людину, і в цьому випадку воно теж може бути образливим.

Людина з порушенням сприйняття кольору

Неправильно: дальтонік.

Термін «дальтонік» уже давно набув зневажливого забарвлення, і так сьогодні звертаються навіть до людей, які не мають такого діагнозу, а, наприклад, замислились і переплутали кольори. І подібні висловлювання є неприпустимими. Коли потрібно акцентувати, що людина має порушення сприйняття кольору, ми так і говоримо.

Людина з порушеннями слуху

Правильно: людина з повною / частковою втратою слуху

Неправильно: «глухий», «глухонімий»

Люди з повною втратою слуху (до прикладу, внаслідок травми, через стан здоров’я або вікових змін) зберігають здатність мовлення. Навіть ті діти, які народжуються з порушенням слуху, можуть навчитися говорити, але їхня вимова відрізнятиметься від вимови тих, хто має слух. Тому говорити «глухонімі» некоректно.

Серед спільноти людей з порушеннями слуху частина вважає термін «глухий» припустимим, інша — ні. Краще використовувати той термін, який прийнятний для всіх, а саме «людина з порушеннями слуху».

І в самій спільноті, і в медіа можна побачити ще один поширений термін — «нечуючий», хоча його і не схвалюють мовознавці. Проте мова — гнучка субстанція, і з часом терміни, які нам незвичні, люди починають активно вживати.

Людина, яка має порушення рухових функцій

Неправильно: Прикутий до крісла / ліжка

У слові «прикутий» є пасивний та песимистичний відтінок. Але, наприклад, людина, що користується кріслом колісним самостійно, здатна сама вирішувати, куди їй прямувати. Тож, якщо нам все ж таки потрібно акцентувати на тому, що людина має порушення рухових функцій, то так і говоримо.

Людина з порушеннями / порушеннями функцій

Неправильно: «людина з вадами / недоліками / дефектами».

Слово «вади», як і «недоліки», досить поширене й сьогодні, багато людей вживають його без усілякого наміру когось образити. Однак у самому слові є негативний відтінок, адже під вадами характеру, наприклад, ми маємо на увазі риси, які не найкраще  характеризують людину. Тоді як поняття «порушення функції» просто констатує, яку функцію людина може чи не може виконувати.

Людина, яка користується колісним кріслом

Правильно: «людина, яка пересувається за допомоги колісного крісла»

Неправильно: «колясочник», «візочник»

Слово «візок» та «коляска» не можуть слугувати визначенням певної людини або групи осіб. І «колясочник», і «візочник» є жаргонними виразами, мають негативне забарвлення та є образливими.

Колісне крісло

Неправильно: «інвалідний візок», «візок», «візочок», «інвалідне крісло».

Візок люди використовують у супермаркеті, коли купують товари та продукти. Форму «інвалідне крісло» краще не вживати у мовленні, тому що вона, як і «інвалід», також зводить людину до однієї ознаки — інвалідності. Тому коректно говорити «крісло колісне».

Пам’ятаємо, що у таких випадках у мовленні керуємося принципом «спочатку людина», а потім ознака, яку необхідно вказати.

Варто мати на увазі також і те, що людина, яка пересувається колісним кріслом, «іде», а не «їде».

Маломобільні люди

Неправильно: «маломобільні люди і люди з інвалідністю»

Коли ми використовуємо частку «і», ми ніби виокремлюємо дві групи, але люди з інвалідністю є частиною маломобільних груп населення. Але в цю групу також входять люди, які відчувають складнощі під час самостійного пересування через незручне й недоступне середовище. А це:

– люди з тимчасовими фізичними порушеннями;

– люди старшого віку;

– вагітні жінки;

– діти до 7 років з батьками або особами, що їх супроводжують;

– люди зі значно більшою або меншою за середню масою тіла, значно вищі або нижчі за середній зріст.

Людина з біполярним афективним розладом (БАР)

Неправильно: «біполярник», «БАР-ник»

Коли люди кажуть про когось, що в нього чи неї «біполярка», вони здебільшого мають на увазі різкі зміни настрою людини. Але біполярний афективний розлад — це назва конкретного психічного розладу. Тому всі похідні від «біполярочки», на кшталт «біполярник» чи «БАР-ник» теж бажано не використовувати.

Людина, яка хворіє на рак

Правильно: людина, яка має рак; людина, яка має онкологічне захворювання; людина з онкологічним захворюванням, людина, у якої (і уточнюємо діагноз).

Неправильно: «людина, що хворіє на онкологію», «онкохворий», «раковохворий».

У першому випадку ми маємо помилку, адже людина не може хворіти онкологією, бо онкологія — це розділ медицини. Тому коректно говорити «хворіє на рак» або називати конкретний діагноз.

Щодо слів «онкохворий» / «раковохворий»: у них песимістична конотація, тому в спільнотах людей, що хворіють на рак, все частіше можна почути англомовний вираз «cancer survivor» (дослівно «той, що пережив рак / бореться з раком»).

Людина з епілепсією

Неправильно: «епілептик»

«Епілептик» також ставить у фокус уваги не людину, а її хронічний розлад.

Люди з порушеннями аутистичного спектра

Правильно: люди з розладами / порушеннями аутистичного спектра, люди з РАС, люди в спектрі аутизму, люди з аутизмом (допустимий варіант)

Неправильно: «аутисти», «люди дощу»

Дуже популярним є словосполучення «люди з аутизмом», але існує широкий спектр порушень, які відносяться до цієї групи, тому використовують саме такий термін — розлади аутистичного спектру. Щодо словосполучення «людина дощу», то ця метафора стала активно вживаною після відомого однойменного фільму. Але у побутовій та професійній сферах краще такі метафори не використовувати, а дотримуватися коректної термінології.

Людина з ВІЛ-позитивним статусом

Правильно: людина, яка живе з ВІЛ/ СНІД, Людина з ВІЛ/СНІД.

Неправильно: «ВІЛ-інфікований», «носій ВІЛ»

«Носій ВІЛ» говорити некоректно, цей термін поглиблює стигму навколо людей, що живуть з ВІЛ.

Поняття «ВІЛ-інфікований» досить поширене, але воно об’єктивує людину і перетворює її виключно на носія інфекції.

Людина (дитина) із синдромом Дауна

Неправильно: «дауни», «даунята», «сонячні люди».

Слово «даун» уже давно стало образливим, якщо не лайливим. «Даунята» — таке слово можна почути про дітей із синдромом Дауна, люди можуть вживати його без злого наміру. Але пам’ятаймо, що таким чином ми акцентуємо увагу на одній ознаці людини, що є неправильним. «Сонячні люди» — популярна метафора, що часто вживається в ЗМІ. Краще за все говорити просто — людина / дитина із синдромом Дауна.

Людина з паралічем

Правильно: Людина, яка має параліч

Неправильно: «паралітик», «каліка», «паралізований».

«Каліка», «паралітик» — образливі та грубі форми. «Параліченько» звучить зверхньо та жалібно. А «паралізований» зводить опис людини до однієї характеристики — в даному випадку це параліч.