Правове регулювання ринку насіння в Україні

  • 605

За останні   роки в Україні спостерігається стрімке зростання аграрного бізнесу, який   є ключовою галуззю української економіки. Аграрії добре розуміють, що для зниження виробничих затрат у рослинництві, поліпшення якості продукції, підвищення її прибутковості надзвичайно важливим є застосування якісного насіннєвого матеріалу.   Діюче українське законодавство встановлює особливі умови щодо діяльності учасників ринку насіння в  країні. Правову базу насіннєвої справи в Україні складають Закони України   «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин»   та   «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Контролюється  все Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Державною службою  України з питань безпечності харчових продуктів та захисту  споживачів  , що  має  наступні  повноваження у даній сфері:

мати безперешкодний доступ до   місця вирощування, оброблення та зберігання насіння;

давати суб’єктам насінництва   вказівки щодо усунення порушень нормативів ведення насінництва  

ознайомлюватися з документацією щодо насінництва, відкривати будь-яке пакування з насінням для відбору контрольних проб;

зупиняти або забороняти реалізацію будь-якого насіння, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників існуючим нормативам;

порушувати клопотання про позбавлення права на виробництво та реалізацію насіння у разі систематичного порушення законодавства у сфері насінництва.

Державні інспектори служби  також мають право накладати штрафні санкції на посадових осіб підприємств, стосовно яких встановлено факт порушення законодавства щодо обігу насіння.

Державні стандарти щодо якості насіння встановлені ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості». Крім вимог щодо якості насіння даний стандарт встановлює правила транспортування, упаковки,  маркування насіння;  умови сертифікації та атестації насіння; перелік насіннєвої документації,   її оформлення та видача. Державні стандарти щодо насіння та насінництва встановлені також ДСТУ 4138-2002.  

 Насіння, що реалізується за межі України, повинно мати міжнародний сертифікат. Відомості про видачу сертифікатів на насіння вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал. Відповідно до статті 12 ЗУ «Про насіння і садивний матеріал» розмноження, заготівля та використання насіння можливі лише такими суб’єктами господарювання, які пройшли відповідну атестацію та занесені до Реєстру виробників насіння - електроннї бази даних,  де міститься інформація щодо назви виробника, його місцезнаходження, назви видів та сортів рослин, що ним виробляються та дати проведення атестації, яка   проводиться щорічно.  Умови внесення суб’єкта господарювання до Реєстру виробників насіння передбачають наявність у такого підприємства ліцензії або ліцензійного договору на використання відповідного сорту, а також сертифікату на насіння, що буде використовуватись для виробництва.  

 Обов’язками  суб’єктів господарювання у сфері насінництва є  ведення насінницької документації по кожному сорту рослин («Сертифікат на насіння України», «Свідоцтво на насіння», «Свідоцтво на гібридне насіння»)   з дотриманням умов терміну її зберігання підприємством, який повинен складати не менше, ніж 3 роки, а також щодо відшкодування матеріальних збитків споживачу у разі реалізації йому некондиційного насіння.  

 Правові відносини суб’єктів насіннєвої справи щодо інтелектуальної власності на сорти рослин, а також питання щодо державної реєстрації сортів насіння регулюються Законом України «Про охорону прав на сорти рослин». Сорти рослин, придатні до поширення в Україні, вносяться до Реєстру сортів рослин України. Сорти рослин, що вирощуються з метою експорту та відповідають міжнародним стандартам, вносяться до реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку. Заборонено ввезення в Україну насіння, сорт якого не занесений до Реєстру сортів рослин України.  

  Закон  України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» в насінництві    упорядковує відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні з забезпеченням біологічної і генетичної безпеки.

  Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду  , їх посадових осіб і  права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю),  визначає Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Спеціалісти відділу  контролю у сфері насінництва і розсадництва надають суб’єктам господарювання   консультації щодо вимог   у сферах насінництва і розсадництва, охорони прав на сорти рослин та дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях   та/або щодо здійснення державного нагляду (контролю).

 

Головний спеціаліст відділу контролю

у сфері насінництва та розсадництва

ГУ Держпродспоживслужби в

Полтавській області                                                                                        В.І. Залізняк