ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. ВОНИ ЖИВУТЬ СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ ЇХ ПАМ’ЯТАЮТЬ…

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ.

ВОНИ ЖИВУТЬ СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ ЇХ ПАМ’ЯТАЮТЬ…

Саме таку назву мав тематичний захід до Дня вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, який відбувся сьогодні у Лохвицькому міському будинку культури.

Вся увага глядачів прикута до сцени. Ведучі згадують хронологію трагічних подій, від яких нині нас віддаляють 8 років. 

18 лютого 2014 року мирну ходу, якою до будівлі Верховної ради України прийшли протестувальники, зустріли спецпідрозділи та тітушки. Ще за день до того сценарій про згортання Майдану в обмін на амністію усіх затриманих за участь у протестних акціях, скасування «диктаторських» законів та повернення до Конституції 2004 року раптом не спрацював. У Києві почалося й тривало протягом кількох діб те, що важко було сприйняти за реальність. У самому серці України найсміливіших з-поміж мільйонів своїх співвітчизників відстрілювали, як на полюванні. Проти людей, які захищались дерев’яними щитами, холоднокровно працювали аси-снайпери. До шоку, який викликав розстріл протестувальників приєдналося майже фізичне усвідомлення перейденого рубікону, точки неповернення, за якою ніколи вже не буде так, як раніше.

У  період з 18 по 20 лютого більше сотні людей віддали свої життя за вільну Україну. Ми завжди повинні пам’ятати, якою ціною відбулася Революція Гідності. Герої не вмирають. Вони живуть стільки, скільки їх пам’ятають… У скорботному хвилинному мовчанні присутні   вшанували світлу пам'ять загиблих  Героїв…

Завдяки документальним  фільмам, демонстрованим на великому екрані,  глядачі поринули у атмосферу буремного Майдану, згадали обличчя Сотні, що пішла на Небеса, послухали спогади про загиблих.

Ще довго не загояться рани – тілесні і душевні. Й, очевидно, лише згодом нащадки гідно оцінять та усвідомлять, що ж насправді тоді відбулось… Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Україна в огні, вона вмивається сльозами і кров’ю своїх синів. Але це вже не та безправна удовиця, яку лишень ганьблять і нещадно визискують. Її діти гордо встають з колін, не завдяки, а наперекір всьому захищають рідну землю, Європу і світ від нашестя орд новітньої імперії. Ми встаємо. Гуртуємося. Єднаємося. І відстоїмо нашу державу і дану Богом рідну землю, про яку так і хочеться співати пісень!

По-особливому піднесено звучали на сцені  патріотичні пісні у виконанні учасників та колективів художньої самодіяльності Лохвицького міського Будинку культури.  

Наприкінці заходу ведучі запросили глядачів приєднатися до акції «Ангели пам’яті» 20 лютого на меморіальному заході, присвяченому пам'яті Небесної сотні, який відбудеться біля пам’ятника Героям України о 10 годині ранку.