Агресивні та небезпечні види бур'янів
Останнім часом набувають поширення на сільськогосподарських угіддях ваточник сірійський, лаконос американський, борщівник Сосновського, які попадаючи на поля поводять себе досить агресивно. Маючи сильно розвинену кореневу систему та високу наземну частину заважають розвитку культурних рослин ,поглинають вологу та поживні речовини з грунту.
Ваточник, ласточник сірійський – багаторічна рослина до 150 см заввишки. Стебла прямостоячі, з листям, трав'янисті, прості, товсті, розсіяно опушені короткими кучерявими волосками. Верхні міжвузля — білуватого кольору через густе опушення. На зрізі виділяється густий молочний сік з неприємним запахом. У ньому міститься глюкозид асклепіадин, який застосовують у медицині. Листки з коротким черешком, довгасто-еліптичні, 13-20 см завдовжки, 7-9,5 см завширшки, біля основи округлі чи злегка серцеподібні, з загостреним кінцем, товстою середньою жилкою, знизу білуваті від густого повстяного опушення, зверху — з розсіяними волосками. Зонтики багатоквіткові, розташовані на квітконосах завдовжки 4-8 см. Квітконоси опушені і розміщені між черешками у верхній частині рослини. Квітконіжки пухнасті, у 2,5 раза довші за квітки. Квітки великі, до 1 см в діаметрі, світло-рожеві, рожевувато-бузкові, запашні, зібрані у великі зонтикоподібні суцвіття. Частки чашечки відхилені, яйцеподібні, 3-4 мм завдовжки, загострені, пухнасті. Мають сильний нектарний запах. Цвіте в липні впродовж 30-35 днів. Віночок майже до основи надрізаний, лопаті його овальні, 6-7 мм завдовжки, трохи звужені до вершини, тупоконечні, зовні опушені кучерявими білими волосками. Коронка тичинок складається з п'яти лопатей із двома зубцями з внутрішнього боку по кутах із рогоподібним пласким придатком у верхній порожнині ковпачка. Пиляки розширені біля основи. Оцвітина подвійна. Чашечка п'ятироздільна, віночок зрослолистий, колесоподібний, з п'ятьма лопатями, має п'ять тичинок, нитки яких розширені, зростаються в трубочку, пиляки з додатками утворюють невелику коронку, пилок кожного пиляка з'єднаний у суцільну пилкову масу. Зав'язь верхня, маточка складається з двох вільних плодолистиків, з двома стовпчиками, які зростаються в п'ятикутну приймочку. Плід — багатонасінна листянка з загостреним кінчиком та довгою плодоніжкою. Насіння з чубчиком волосків розміщене на поверхні шовковистого квітколожа. На одній рослині може бути до двадцяти коробочок, у кожній із яких — 60-250 насінин. Насіння яйцеподібне, 0,9-1 см завдовжки, пласкосплющене, брунатне, із широким зморшкуватим краєм і поздовжніми темними горбками по обидва боки. Плодоносить ваточник у вересні. Насіння може дозрівати після настання перших приморозків, зберігаючи при цьому схожість. Запилюється комахами. Коренева система стрижнева, глибока (до 100–120 см). Від вертикальної частини кореня відходить два-три яруси горизонтальних (на глибині 10-15 см) коренів, від яких упродовж вегетації відростають нові пагони. Особливо активно цей процес відбувається за пошкодження кореневої системи.
Незважаючи на те, що ваточник медоносна та декоративна рослина, слід пам'ятати те, що це експансивний вид, який швидко захоплює великі території. Варто пам'ятати, що молочко, яке виступає, на зрізі, містить велику кількість отруйних речовин.
Найбільш ефективним проти ваточника сірійського є застосування у фазу бутонізації Гліфосату. Його застосування веде до знищення надземної частини й обмежує відростання наступного сезону.
На кукурудзі вносять гербіцид Стеллар Плюс у максимальній нормі.Він пригнічує рослини ваточнику до моменту змикання рядків культури. Це дозволяє сільськогосподарським культурам нормально розвиватись.
Культивація площ може призвести до появи великої колонії, коли підземні кореневища діляться на менші фрагменти і кожна з частин дає життя новій рослині. При скошуванні вже через 5–6 днів спостерігається вторинне відростання, кількість пагонів на одній рослині збільшується до шести. Спалювання восени рослинних решток стимулює весняне відростання нових пагонів. Разом з тим проведення кількаразових поверхневих обробітків ґрунту у поєднанні з глибокою осінньою оранкою є ефективним для контролю над станом популяції даного виду.
Лаконос американський росте кущем висотою до 3 м з товстими стеблами. На початку червня з'являється суцвіття, яке за зовнішнім виглядом нагадує свічки каштанів, спрямовані вгору. У липні починають дозрівати насіння на суцвітті, кожна квітка утворює супліддя з семи-восьми ягід, які, дозріваючи, набувають спочатку вишневий, а потім чорний колір. Якщо ягоди не збирати, вони швидко осипаються, особливо перестиглі.
Рослина, яке виросла з насіння, в перший рік може не зацвісти, а на другий рік з'являється лише кілька суцвіть. На третій і в наступні роки кущ стає більш потужним, з великою кількістю квіток, має кілька великих пагонів . Свіжі достиглі насіння не мають періоду спокою і здатні проростати в рік утворення.
Для знищення лаконосу американського на полях застосовують такі методи:
- метод удушення: подрібнення дисковими знаряддями кореневищ, розташованих у верхньому (10-15 см) шарі грунту з подальшою (після появи сходів) оранкою на глибину 25-30 см. Даний метод реалізується в системі основного обробітку грунту після культур, урожай яких рано збирається.
- метод виморожування: підняття на поверхню грунту за допомогою лемішними лущильників або дрібної оранки основної маси кореневищ пізно восени перед замерзанням грунту. За теплої зими з частими відлигами ефективність методу низька.
Якщо є можливість застосовувати гербіциди, навесні по сходам бур’яну можна використовувати препарати суцільної дії або протидводольні препарати у високих нормах. В осінній період гербіциди краще застосовувати при появі нових сходів після дискування.
Борщівник Сосновського -багаторічна рослина з родини селерових, злісний бур'ян. Через високий зріст і велику надземну масу цю дворічну рослину і зараз називають Геракловою травою, наукову назву цієї рослини надано на честь відомого дослідника флори Кавказу Д. І. Сосновського. З Кавказу, де місцеві жителі використовували для супів та борщів молоде листя (звідки його назва), ця рослина потрапила в Україну і досить швидко поширилася. Віддає перевагу легким за механічним складом грунтам з добрим зволоженням. Добре витримує низькі температури та посуху. Під снігом взимку витримує до -400 С, а також заморозки до -100С. Витримує затоплення до 30 днів. Більшість дослідників відмічають високу конкурентоспроможність даного виду. Рослина створює навколо себе особливу зону, навколо неї не росте навіть дерн. Це пов'язано з тим, що насіння борщівника містить ефіро-олійні речовини і смоли, які потрапляючи із насінням на поверхню грунту затримують проростання насіння інших видів рослин і цим забезпечують захист проростків борщівника.
Росте борщiвник обабiч рiчок, дорiг, лiсiв та полiв, поступово перебираючись i на поля та присадибні дiлянки. Рослина не має природних ворогів, тому напрочуд швидко освоює вільні території. Стебло у борщівника Сосновського прямостояче, ребристе, з борозенками, висотою до 3 м, в діаметр 3-5 см. Листя – черешкові, великі (довжиною до 50-60 см), трійчасто- або перисто-роздільні, опушені, зверху зелені, знизу сіруваті.
Квітки –двостатеві біло-зелені, іноді навіть рожеві, зібрані в великі (до 40-50 см в діаметрі) 30-75 променеві зонтики. Вся рослина вкрита жорсткими волосками. Плоди обернуто-яйцевидні, продовгуваті до 10-12 мм довжиною та 8 мм завширшки. Одна рослина може дати від 15 до 20 тис. і більше насінин. Наявність на насінинах борщівника «крилець» підвищує їх летючість та сприяє активному розповсюдженню. Ще однією загрозливою особливістю борщівника є різноякісність насіння. Зазвичай в перший рік проростає від 20 до 70%; на другий – від 30 до 60% від не прослих в першій рік насінин. Деякі плоди борщівника можуть прорости лише через 5-6 років або навіть через 12-15 років.
Коренева система – срижнева, добре розвинена, проте основна її масса розміщується в шарі грунту до 30 см (окремі корені проникають на глибину більше 2 м).
У верхній частині корінь розгалужений, на зламі виділяє рідину з різким запахом ефірної олії. Прозорий водянистий сік рослини багатий на речовини з групи фуранокумаринів.
Під дією ультрафіолетового випромінювання вони переходять в активну форму, яка викликає пошкодження шкіри. Після контакту з рослиною, особливо в сонячні дні, на шкірі може з'явитися сильний опік 1-3 ступеню. Особлива небезпека полягає в тому, що доторк до рослини спочатку не викликає в людини ніяких неприємних відчуттів, а опіки з'являються на уражених ділянках тіла через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Не торкайтесь до оманливо м'якого листя борщівника Сосновського оголеними руками! Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку!
Оскільки борщівник є небезпечним видом, ставлення до нього повинно бути, як до карантинної рослини, необхідно регулярно вживати заходи для запобігання його поширенню: систематичне скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів забезпечує знищення рослини, а також скошування уздовж берегів річок, узбічь доріг. Оскільки розмножується борщівник тільки за допомогою насіння, слід не допускати появи квітконосів, тому що навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати. Якщо квітконоси вже утворилися зрізані рослини необхідно спалювати та слідкувати щоб від коренів не з'явилися нові бічні зонтики у прикореневій розетці. Добре допомагає в знешкодженні рослин на городі викопування товстих коренів. Викопують їх тільки в щільному одязі і в гумових рукавичках. При потраплянні соку на шкіру її треба промити водою з милом і виключити дію сонячних променів впродовж двох діб. Після чого можна обробити спиртовим розчином, прийняти протиалергійний засіб та нанести на уражену ділянку засіб від опіків "Пантенол".
Враховуючи масову небезпеку розповсюдження ваточника сірійського, лаконоса американського, борщівника Сосновського важливо вчасно знищувати їх, не допускаючи утворення насіння та появи нових вогнищ.
В. Залізняк , головний спеціаліст-державний інспектор відділу фітосанітарної безпеки Миргородського районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
