Ясенева смарагдова златка

  • 216

Систематичне положення:

Ряд: твердокрилі або жуки – Coleoptera

Родина: Златки – Buprestidae

Вид: Ясенева смарагдова златка – Agrilus planipennis Fairmaire

Ясенева смарагдова златка – надзвичайно небезпечний стовбуровий шкідник. Заселяє зазвичай ослаблені дерева, але при масовому розмноженні страждають і здорові дерева. Відноситься до «Карантинних організмів, відсутніх на території України» (список А-1).

Батьківщиною цього виду є листяні ліси Корейського півострову, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайваню. Також шкідник розповсюдився в Приморському та Хабаровському краях Російської федерації. На початку 21 сторіччя златка потрапила до Північної Америки, де її розповсюдження в межах США та Канади зупинити не змогли. В останні кілька років вид потрапив до східної Європи. Наразі шкідника відмічено в Росії, Білорусії та Україні. В межах України виявлено спалахи в Луганській та Харківській областях.

Основною рослиною, на якій оселяється ясенева златка є представники роду ясен (Fraxinus). Пошкодження можуть також зазнавати представники родів: горіх (Juglans), лапина (Pterocarya), в'яз (Ulmus). Дерева, які заселяє смарагдова златка гинуть за 1-3 роки. Зазвичай нападає на окремо стоячі дерева або на узліссі, рідше пошкоджує в глибині лісу.

Основними ознаками пошкодження дерева є:

- крона стає розрідженою;

- крона починає всихати зверху до низу (Рис. 1);

- під відставшою корою видно личинкові ходи забиті буровою мукою (Рис. 2);

- на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми (Рис. 3).

 

https://lab.gov.ua/files/uploads/9be0d8dea170e8ed9062127811a287ee/1.png

Рис. 1. Дерево пошкоджене ясеневою смарагдовою златкою.

 

https://lab.gov.ua/files/uploads/9be0d8dea170e8ed9062127811a287ee/2.png

Рис. 2. Личинкові ходи під корою пошкодженого дерева.

https://lab.gov.ua/files/uploads/9be0d8dea170e8ed9062127811a287ee/3.png

Рис. 3. Імаго поряд з льотним отвором.

 

За зовнішнім виглядом дорослий жук 7,5-15 мм завдовжки, смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском. Довжина дорослої личинки до 32 мм (Рис. 4).

https://lab.gov.ua/files/uploads/9be0d8dea170e8ed9062127811a287ee/4.png  https://lab.gov.ua/files/uploads/9be0d8dea170e8ed9062127811a287ee/5.png

Рис. 4. Імаго та личинка смарагдової златки.

 

Літ імаго триває з середини травня до серпня. Самка відкладає яйця в тріщини та на поверхню кори. Личинки харчуються деревиною, з ростом розширюючи свої ходи. Зимує в личинковій камері на останній стадії розвитку. Залялькування відбувається наступної весни в квітні. Імаго виходить через характерний льотний отвір D-подібної форми.

Основним шляхом розповсюдження шкідника є заражений посадковий матеріал, дерев’яна тара та дрова. Імаго самостійно поширюється на невеликі відстані.

Фітосанітарні заходи включають перевірку дерев’яної продукції, яка потенційно може бути заражена та своєчасне виявлена заражених дерев за характерними пошкодженнями.

 

Провідний спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки                                                        О.Д. Потапенко