ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ ЛОХВИЧЧИНИ!

  • 264

Тільки-но нашій громаді стала відома трагічна звістка про втрату нашого воїна-земляка Бутка Романа Анатолійовича з села Юсківці.  Та у бліндажі, куди під час мінометного  обстрілу з боку противника потрапив ворожий снаряд, він загинув  не один, а з бойовим побратимом – ГАВРИЛКОМ Дмитром Григоровичем, мешканцем міста Лохвиця. Це сталося 2 жовтня 2022 року на Херсонщині під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Давидів Брід.

Дмитро Гаврилко народився  16 січня 1977 року у м. Воркута Республіки Комі. У 1982 році родина переїхала на Полтавщину, оселилася у місті Лохвиця, яке відтоді для Дмитра стало рідним. Із 1983-го  по 1991-й  рік  він навчався у Лохвицькій загальноосвітній школі №1. У 1992 році вступив в середнє професійно-технічне училище №32 у м. Червонозаводське. Закінчив навчання у 1994 році, отримавши спеціальність слюсара КиПиА. У 1995 році проходив строкову службу у лавах Збройних сил України. У 2003 році виявив бажання та вступив на  військову службу за контрактом.

 У мирному житті працював слюсарем-монтажником, охоронцем, електриком на підприємствах Лохвиччини.

Під час подій на сході нашої країни Дмитро Гаврилко знову змінив цивільний одяг на військову форму – був мобілізований до лав ЗСУ у червні 2014 року та протягом року боронив незалежність і територіальну цілісність України від посягань російського агресора.

Після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України Дмитро Гаврилко в числі перших опинився на фронті. На другий день війни, 25 лютого 2022 року, він став до лав Збройних сил України по мобілізації. Військову службу проходив у званні старшого солдата. На передовій його життя обірвалося в 45…

Лохвицька громада безмежно сумує від гіркоти тяжкої втрати, яку не вимовити словами і не виплакати сльозами. Розділяємо біль і висловлюємо глибокі співчуття мамі Любові Миколаївні, батькові Григорію Івановичу, доньці Оксані Дмитрівні, братам Сергію Олександровичу та Юрію Григоровичу. Хай Господь підкріпить вас і дасть сили перенести тяжку втрату!

Світла пам'ять про Дмитра Гаврилка завжди буде жити в серцях усіх, хто його знав і поважав як доброзичливу, щиру людину. Лохвицька громада схиляє голови у скорботі за мужнім воїном, захисником рідної землі, оборонцем України. Ми перед ним – у невідплатному боргу. Не забудемо! Відомстимося! Переможемо! Слава і вічна пам'ять герою!