9 листопада – День української писемності і мови

  • 41

          ДОРОГА ГРОМАДО ЛОХВИЧЧИНИ!

Одним із найбільших скарбів, які успадковує кожен народ від своїх предків, є його рідна мова. Саме мова є тією святинею, з якою пов’язана не лише історія народу, але і його майбутнє.

Сьогодні, 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія, наша країна відзначає особливе свято – День української писемності та мови.

Корені української писемності виходять з далекого минулого, з тих часів, коли давньоруські літописці створювали описи подій давнини, що сьогодні стали дорогоцінними реліквіями історії та культури.

Мова – найважливіша ознака нації.  Вона підтримує національну самосвідомість, любов до рідної землі та повагу до себе. Державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ.

 Рідну мову, як і матір, не вибирають. Вона єдина, вірна та рідна серцю на все життя. Людина може далеко подорожувати, жити за кордоном, вивчати та опановувати інші мови, проте всі її дні будуть наповнюватися словами, через які вона вперше почала сприймати навколишній світ рідною мовою. 

У  всі часи українській мові доводилося виборювати своє право на існування. Історія її становлення нараховує багато жорстоких сторінок. Упродовж століть  вона зазнавала нищівних утисків та заборон.  Нараховують 22 заборони української мови, 8 з яких було видано у радянський час.

Шлях розвитку нашої рідної мови був нелегким, але український народ зміг її зберегти, аби сьогодні ми відчували її красу та мелодійність.

За нашу українську мову боролись, звеличували її у своїх творах сини і доньки України –  Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник та багато інших видатних українських письменників, вірних патріотів  України.

Завдяки збереженню мови Україна вистояла на тернистому шляху до становлення сильної самостійної держави. 

У  сучасній історії нашої країни українське слово сприяє об’єднанню людей, які відстоюють незалежність держави, обороняють та її задля благополуччя майбутніх поколінь. 

Путінським ідеологам «русскава міра» ніколи не вдасться зробити українця малоросом! Наше слово передається з уст в уста, протистоїть ворожій російській пропаганді та захищає національні цінності. 

Із гідністю і шаною ми усвідомлюємо велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім.

Отож, бажаю всім співвітчизникам утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців. Хай дзвінко, мелодійно, калиново, звучить повсюди наше рідне українське слово!

                   Лохвицький міський голова Віктор РАДЬКО