У СЕЛІ ЛУКА ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ЗАГИБЛОМУ ВОЇНУ РОМАНУ БУТКУ

Сьогодні 13 березня у селі Лука відбулася важлива для людських сердець подія – відкриття на будівлі школи меморіальної дошки в пам'ять колишнього випускника, загиблого воїна Романа Бутка.

Рідні, працівники і учні школи, друзі, однокласники, жителі  Луки і Юсківець, де з родиною мешкав захисник, – всі з  квітами в руках прийшли віддати шану воїну, який віддав життя заради мирного неба  над Україно. Саме в цей день йому б мало виповнитися 33 роки. Не судилося…

Усвідомлюючи це, люди, які зібралися на подвір’ї Лучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів,  плакали, бо надто тяжким виявився біль втрати і надто свіжою рана  в серцях тих, хто знав Романа Бутка за життя.

Він народився 13 березня 1990 року у селі Гудими Роменського району Сумської області. Згодом сім’я переїхала на Лохвиччину – у село Юсківці.  Роман закінчив Лучанську загальноосвітню школу. Навчався у Сумському аграрному університеті на юридичному факультеті, який закінчив у 2016 році.

Роман Бутко був учасником антитерористичної операції на сході України, захищав її незалежність і територіальну цілісність. У 2014 році пройшов Донецький аеропорт і Іловайськ.

Як працьовитого, відповідального, сумлінного і доброзичливого чоловіка знали Романа односельчани  у мирному житті. Він працював як самостійник, допомагав людям у оранці городів, перевезенні власним транспортом.

Разом із дружиною виховував синочка, який народився у 2019 році.       На другий день після повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 року, був призваний до лав Збройних сил України по мобілізації. Військову службу проходив у званні солдата. Спочатку був автоматником, а потім досконало оволодів снайперською гвинтівкою. У скрутний для України час, воюючи на Херсонщині, він закривав собою кожного з нас від кривавого «російського міра».

2 жовтня 2022 року під час ведення бойових дій у районі населеного пункту Давидів Брід Херсонської області в результаті мінометного обстрілу з боку противника серце «Ромео» БУТКА Романа Анатолійовича завмерло навіки…  

Його невичерпний патріотизм, відданість справі, непохитний бойовий дух назавжди залишаться яскравим прикладом для майбутніх поколінь. Таким він був, таким він залишиться навіки.

На урочистому заході почесне право відкрити меморіальну дошку пам’яті Бутка Романа Анатолійовича надали сестрі загиблого Бутко Яні та його однокласниці Клименко Юлії.

Багато скорботних і теплих слів прозвучало на адресу Героя, який віднині щодня посмішкою зустрічатиме всіх біля входу у школу.

– Сьогодні ми відкрили пам’ятну дошку, щоб ніколи не забувати, завдяки кому можемо прокидатися в ліжку, ходити до школи, виховувати дітей, вести відносно мирне життя, – сказав, виступаючи перед присутніми, Лохвицький міський голова ВІКТОР РАДЬКО. – Роман віддав за нас з вами найцінніше, що є в людини – власне життя. Про це ми не повинні ніколи забути. Герої живуть серед нас!

Від себе особисто та від імені Головнокомандуючого Збройних сил України співчуття рідним – мамі, дружині синочку та сестрі – загиблого висловив начальник другого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки СЕРГІЙ НІКОЛАЄНКО:

– Пробачте, що не вберегли! Дякую нашій громаді, що не забуваєте хлопців і вшановуєте їх пам'ять. У Лохвицькій громаді 18, а у колишньому районі 38 Героїв станом на сьогодні віддали життя за мир, спокій, наш з вами захист.  Пам’ятаємо їх завжди в своїх серцях. За кожного нашого загиблого воїна, за кожного громадянина України, який поліг в цій війні,  ми будемо мстити, доки наша держава не вийде на кордони 1991 року. Ми заберемо Донецьк, Луганськ,  Крим! Все буде Україна!

– Рома завжди буде в нашій пам’яті, в наших серцях і душах. Він був люблячим  і турботливим сином, чоловіком, батьком, братом. Любив своє село і обіцяв після війни допомогли у його впорядкуванні, – сказала у своєму виступі староста Лучанського округу СВІТЛАНА КАЛАЧ. – Болить серце, що Рома побачить Перемогу тільки з небес! Доземний уклін тобі, воїне! Особлива подяка мамі  за те, що виховала патріота, Героя. Материнські рани, сердечний біль дружини, сестри, біль маленького Святика, що немає тата – час не лікує. Але ми поділяємо ваше горе і низько вклоняємося вам.

На знак поваги рідним загиблого Героя – мамі Антоніні Юріївні, дружині Людмилі Юріївні та сестрі Яні Анатоліївні було вручено  букети квітів.  

Зі сльозами на очах про шкільне життя та про свого однокласника  розповідала БОЧКОВА ЮЛІЯ, а потім додала:   

– Ти все зробив правильно, Рома! Ти бився гідно і ми цього ніколи не забудемо. Ми будемо пам’ятати і гордитися тобою вічно!

Скорботною хвилиною мовчання учасники урочистого зібрання вшанували світлу пам'ять Героя Романа Бутка та всіх загиблих захисників України.

Закарбувалися в пам’яті присутніх слова, сказані директором Лучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів П’ятницькою Ольгою:

– Сьогодні Роман прийшов до школи назавжди. Його очі говорять до нас: «Ні, я не помер. Я живий і тут буду завжди охороняти ваше шкільне життя». Ви, дорогі діти, повинні навчатися, а вчителі повинні навчати, бо лише за розумними, освіченими – майбутнє України!  І саме за це Рома віддав своє життя.

Наприкінці урочистого заходу гості та учні школи поклали квіти до меморіальної дошки вірному сину і захиснику рідної землі Роману Бутку в пам'ять про мужнього воїна  та всіх  полеглих патріотів України.