ЛОХВИЧЧИНА ПОПРОЩАЛАСЯ З ВОЇНОМ РОМАНОМ МАЛИШКОМ
Щодня в українців крається серце від жалю за всіма загиблими у кривавій війні проти російських окупантів. Болить душа за мужніх Героїв, які один за одним віддають найцінніше – свої життя – для того, щоб український народ, наші діти могли жити під мирним небом.
Сьогодні пекучі сльози жалю і скорботи були на очах мешканців Лохвицької громади, яка провела у засвіти ще одного Героя – Малишка Романа Вікторовича з села Гиряві Ісківці.
Краплями дощу плакало за загиблим небо, коли люди у місті Лохвиця, селах Млини та Гиряві Ісківці живим коридором зустрічали траурний кортеж із тілом полеглого воїна, який повернувся додому через півроку після свого останнього бою.
Траурний мітинг вшанування пам’яті полеглого відбувся на кладовищі у його рідному селі. Дорогою останнім прощальним дзвоником провела захисника школа, яка знала Романа спочатку маленьким хлопчиком, а згодом повним надій юнаком, одним із своїх найкращих учнів.
Народився Роман Малишко 15 червня 1996 року у селі Гиряві Ісківці. Після закінчення місцевої школи вступив до Харківського політехнічного інституту. Закінчив навчання у 2018 році, отримавши спеціальність «Інженер-технолог». У мирному житті працював на посаді інженера-технолога СТ у ТОВ «Бурова компанія «Регіон»».
На початку, війни 27 лютого 2022 року, добровольцем став до лав Збройних сил України у складі формування територіальної оборони м. Полтава. Із червня 2022 року на Харківському напрямку захищав Україну від російського ворога. Військову службу проходив у званні солдата на посаді гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.
23 січня 2023 року в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області внаслідок ворожого обстрілу солдат Малишко Роман Вікторович загинув…
Він віддав своє молоде життя, гідно виконуючи військовий обов’язок, залишився вірним присязі, беручи участь в обороні держави та стримуванні збройної агресії російської федерації.
Справедливий, доброзичливий, розсудливий, безвідмовний товариш і вірний друг – таким знали Романа односельці і таким він назавжди залишиться у людській пам’яті.
Із прощальними словами на мітингу виступили Лохвицький міський голова Віктор Радько, староста Гирявоісковецького старостинського округу Наталія Давиденко, класний керівник Романа Людмила Шпильчак, однокласниця Катерина Касюдик. Аби провести солдата Романа Малишка в останню земну дорогу, на церемонію поховання прибули і його побратими…
На траурному мітингу воїну віддали останні військові почесті. Заступник начальника другого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Радаєв вручив Державний Прапор України, який почесна варта урочисто зняла з домовини, мамі загиблого Антоніні Олексіївні. На честь мужнього воїна російсько-української війни, який до останнього подиху боровся за свободу Батьківщини, пролунав трикратний стрілецький салют.
Вся Лохвицька громада висловлює глибоке співчуття рідним загиблого – мамі Антоніні Олексіївні, батькові Віктору Миколайовичу, сестрі Віті Вікторівні. Низько схиляємо голови у жалобі за вірним сином України, відважним воїном Романом Малишком, якого обрано навіки служити небесам. Вічна та світла пам’ять Герою!
