НАВІКИ В СТРОЮ – СТАРШИЙ СЕРЖАНТ ЮРІЙ КОЧЕРГА

  • 262

Сьогодні, 22 жовтня, глибоким сумом і жалобою були оповиті дві громади – Лохвицька і Заводська, які зустрічали на щиті і проводжали в останню земну дорогу загиблого військовослужбовця Кочергу Юрія Миколайовича. Чорна  звістка з фронту боляче вразила серця жителів села Токарі, де до переїзду в місто Заводське з родиною мешкав  захисник. Його любили і поважали, як гідного чоловіка, тож для сотень жителів і в селі, і в місті, його смерть стала трагедією.

Живим коридором, стоячи на колінах, сьогодні воїна востаннє зустрічали місто Лохвиця, село Млини, місто Заводське, село Токарі, де воїна поховали на сільському цвинтарі.  Дорогою до кладовища траурну процесію, яка прямувала із околиці Заводського в Токарі, навколішках, здавалося, зустрічало все село. Останню путь полеглому захиснику услали квітами і окропили сльозами.

Юрій Кочерга віддав своє життя за Україну, її незалежність і територіальну цілісність, за вільне теперішнє і майбутнє українців без руського міра, який 606-й день російська федерація і її посіпаки намагаються нав’язати нам кривавим шляхом війни.

На сільському кладовищі скорботний мітинг вшанування пам’яті воїна провів староста Токарівського старостинського округу Роман Краснолуцький.  Люди плакали, згадуючи, яким був за життя Юрій Кочерга.

Він народився 14 січня 1967 року в с. Токарі. У 1984 році закінчив   місцеву школу. До 1986 року навчався у Заводському ПТУ №32. Цього ж року був призваний на строкову службу до військово-морського флоту, де прослужив 3 роки. Після повернення додому у 1989 році одружився і пішов у закордонне плавання з м. Севастополь, де пропрацював 4 роки. У 1993 році повернувся та почав працювати на Лохвицькому цукровому комбінаті вантажником. До війни у мирному житті працював у ТОВ «Елеватор-Агро».

28 січня 2023 року Юрій Кочерга був мобілізований до лав Збройних сил України. У званні старшого сержанта служив на посаді старшого стрільця-оператора.

17 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання  поблизу населеного пункту Іванівка Куп’янського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу противника наш земляк Кочерга Юрій Миколайович загинув, отримавши несумісну з життям вибухову травму. Воїну було 56 років.

Він був надійною опорою для своєї родини – дружини та дітей, а згодом і гарним дідусем для своїх онуків. Юрія Кочергу поважали і цінували в громаді. Він любив спорт, свого часу грав за місцеву сільську футбольну команду. Спокійний, стриманий, виважений, сильний та працьовитий, здатний прийти на допомогу у будь-який час  – саме таким його запам’ятають рідні, односельці, друзі та знайомі.

Виступаючи на мітингу з прощальним словом, Лохвицький міський голова  Віктор Радько, Заводський міський голова Віталій Сидоренко, однокласниця загиблого Валентина Хітько висловили глибоке співчуття рідним загиблого –  дружині Світлані Вікторівні, сину Олександру, доньці Людмилі та всім близьким полеглого захисника.  

На сільському кладовищі старшому сержанту Кочерзі Юрію Миколайовичу віддали останні військові почесті. Трикратний стрілецький салют пронизав токарівське небо. Представник Миргородського РТЦК та СП майор Геннадій Токар вручив дружині  Світлані Вікторівні Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини її загиблого чоловіка…

Пам’ять про подвиг нашого захисника Юрія Кочергу, який віддав своє життя за те, щоб Україна залишалась вільною, назавжди залишиться в серцях мешканців Лохвицької громади! Бо Герої української землі не вмирають, і світла згадка про них буде жити вічно в золотих пшеничних полях та синьому небі України! Спочивай з миром, мужній воїне! Вічна та світла пам'ять Герою!