Вплив різних чинників на формування насіння
В процесі життєдіяльності рослини формується насіння сільськогосподарських культур . Насіння – це результат роботи, виконаної рослиною для продовження існування власного виду. Внаслідок впливу різних чинників у різні періоди життя материнських рослин насіння набуває різних змін і відмінностей. Неоднорідність насіння за фізичними, посівними й фізіолого-біохімічними властивостями в межах норм реакції генотипу на умови зовнішнього середовища, називається різноякісністю .
Різноякісність насіння – широко розповсюджене явище в рослинному світі. Можна відібрати на-сінини з однієї рослини однакових розмірів, висіяти їх на ложе з однаковим живильним середовищем, але продуктивність кожної рослини буде різна, що свідчить про їх різноякісність.
Неоднорідність - одна із форм мінливості організмів, яка формується під впливом генетичних, матрикальних та агроекологічних умов , тісно взаємоповязаних між собою :
- генетична – це сортові особливості певного генотипу, за рахунок чого він відрізняється від інших форм в однакових умовах вирощування. Зазвичай генетична різноякісність притаманна перехреснозапильним культурам. Проявляється у зміні кольору, хімічного складу, врожайних властивостей майбутньої рослини. Прикладом даної різноякісності є ксенійність кукурудзи: коли на одному качані утворюється насіння різної форми, кольору або консистенції. В насінництві негативне значення генетичної різноякісності позначається на втраті сортових особливостей;
- материнська (матрикальна) – виникає внаслідок різного положення насіння на материнській рослині. Навіть за умови ідентичності генетичних та екологічних чинників, різне місцезнаходження насіння зумовлює його різноякісність . Різниця в розміщенні плодів та насіння на материнській рослині спричиняє неодночасність їх утворення й розвиток, неоднаковий захист від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища тощо;
- екологічна – наслідок взаємодії процесів розвитку насіння з умовами навколишнього середовища, одні з яких покращують, а інші – погіршують нормальне постачання цього насіння метаболітами . Ця форма різноякісності переважно неспадкова.
Досліджено, що насіння перших періодів формування має більш високі біологічні та врожайні якості. Якщо агрофон поля сильний і вдало складуться погодні умови, то й інші насінини будуть виконані, але за потенціалом вони все одно не вирівняються з раніше сформованими. Цю загальну біологічну закономірність слід враховувати під час вирощування насіння.
Інша закономірність: насіння має кращі біологічні та врожайні властивості, якщо воно формується в центральній квітці або суцвітті. У зернових колосових культур найбільш цінне насіння утворюється в середній частині колоса, оскільки воно утворюється першим, є найбільш крупним з високою схожістю і життєздатністю. Найповноцінніше насіння кукурудзи утворюється в середній частині качана, а у соняшнику краще насіння з периферійної частини.
Система очищення повинна базуватися на таких принципах: високоврожайне насіння з цих частин суцвіть треба відбирати в першу чергу для сівби, тому що недостатньо виповнене за продуктивністю поступається середнім і великим його фракціям.
У насінництві кожної культури не менш важливе значення відіграє маса 1000 насінин, що дає можливість відрегулювати норму висіву, кількість насінин у грамі. Встановлено, що найбільш врожайне насіння – середнє та крупніше від середнього.
Насіння, яке формується на головному стеблі, за посівними та врожайними властивостями значно краще, ніж насіння, яке формується на стеблах другого і наступних порядків. Це означає, що агротехніку насінницьких посівів треба спрямувати на вирощування насіння тільки з головних стебел – тоді воно буде максимально повноцінним.
Необхідно також відзначити й різноякісність, яка проявляється на перших етапах росту. Доведено, що насіння, яке проростає раніше, урожайніше, ніж насіння наступних строків проростання, тому енергія проростання, як показник різноякісності набуває особливого значення в насінництві.
Різноякісність проявляється в тому, що насіння однієї рослини нерівнозначне за своїми морфологічними, анатомічними та фізіолого-біохімічними показниками. Вона може бути, з погляду людини, позитивною (крупність насіння, висока продуктивність, скоростиглість і т. п.) і негативною (щуплість насіння, пізньостиглість і т. п.).
Усі ці закономірності формування насіння потрібно враховувати агрономам під час його вирощування, застосовуючи агрозаходи, адже в аграрне виробництво приходять нові надсучасні технології, нові сорти та гібриди, які сприяють формуванню позитивної різноякісності, домагаючись найбільшої його вирівняності за високих показників посівних якостей.
Валентина Залізняк, головний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області.
