Літературно-мистецький салон "Бесіда" в Лохвицькому краєзнавчому музеї.

30 листопада у старосвітських залах Лохвицького музею панувала святково-радісна енергія,  літературно-мистецький салон "Бесіда" уже вдруге зібрав лохвицьку інтелігенцію на чолі із Т.В.О начальника відділу культури,сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Лохвицької міської ради Ярославом КАБАРЕМ, аби познайомитися із творчим доробком Зінаїди Петрівни Литвиненко. Зінаїда Петрівна легко тримала увагу публіки, презентуючи свою книгу "Пісенне джерело мого життя". Кожен вірш -- це заримовані авторкою спогади про свою життєву стежину, тісно переплетену із активною громадською діяльністю в рідній Свиридівці, яку вона любовно називає у одному з віршів : "Село моє -- краплиночка на карті"; про міцне коріння свого Роду, ниточку єднання з матусею, яка нині в Божих покоях; про безмежну любов до України:

...Закохана всім серцем в цю красу,

В калину, що схилилась біля хати,

В стару вербу, яку колись давно

Біля тиночку посадила мати...

Багато болю в поезії Зінаїди Литвиненко, народженій в криваві роки війни, нав'язаної нашому народу орками...

Було надзвичайно цікаво слухати розповідь шановної гості про легенди Свиридівки, про життя панів-благодійників Терешкевичів у маєтку "Отрада"...

Недаремно її поетична збірка зветься " Пісенне джерело мого життя", адже пісня - це ще одна грань творчості Зінаїди Петрівни!

Неймовірно красивим тембром лилася салоном "Пісня про Свиридівку" у виконанні авторки...

А потім, уже традиційно, чудове товариство вело неспішні бесіди, ділилося творчими задумами за чашечкою ароматного чаю із солодощами...

Знаєте, яка головна родзинка у літературно-мистецькому салоні "Бесіда"?

Це - невимушена обстановка, затишок домашньої атмосфери, який огортає теплом серце кожного, хто завітав!)