Зіставлення з реальними фактами

НАТО не прагне конфронтації і не стане загрозою Росії. Альянс і далі реагуватиме на загрози з боку Росії та її ворожі дії згуртовано і відповідально. Ми істотно зміцнюємо стрімкість і оборону Альянсу, надаємо підтримку нашим партнерам і забезпечуємо стійкість наших суспільств, включаючи засудження дій Росії і боротьбу з дезінформацією.

Міф:

НАТО воює з Росією в Україні

ФАКТ

НАТО не воює з Росією. Ми не прагнемо конфронтації з Росією. НАТО підтримує Україну в реалізації її прав на самооборону, як закріплено в Статуті ООН . У відповідь на агресивні дії Росії ми продовжуємо зміцнювати стримування і оборону Альянсу, щоб не існувало жодних сумнівів у готовності НАТО захистити і захистити всіх членів Альянсу.

НАТО – це оборонний союз. Основне завдання НАТО виникає у забезпеченні безпеки наших членів. На Вільнюській саміті держави–члени Альянсу знову підтвердили залізне зобов’язання повсякчас боронити кожен дюйм території Альянсу. Ми і надалі обороняємо майже один мільярд населення нашої країни, а також захищаємо свободу і демократію відповідно до  Статті 5 Вашингтонського договору.

Міф:

НАТО обіцяла Росію, що не використовуватиме експансію після холодної війни

ФАКТ

Такої домовленості не існує. Відколи Альянс було засновано в 1949 році, двері НАТО завжди були відкритими  новими членами. Ця політика є незмінною. У жодному з договорів між членами Альянсу і Росією не міститься позиція щодо членства в НАТО. Рішення щодо прийняття членства в НАТО стало всіма членами Альянсу на основі консенсусу. Росія не має права вето щодо цього.

У 1989 році можливість розширення НАТО поза межі возз'єднаної Німеччини не була на порядку денному, особливо враховуючи, що Організація Варшавського договору проіснувала до 1991 року. Михайло Горбачов в інтерв'ю  в 2014 році зазначив: «Питання «експансії» взагалі не порушувалося, тоді воно навіть не обговорювалося. Я заявляю про це відповідь відповідально. Жодна країна Східної Європи не порушувала питання про вступ до НАТО навіть після того, як у 1991 році Варшавський договір припинив свою справу. Із західними лідерами також не відбулося про це».

Жодна з держав–членів Альянсу не має повноважень укладати угоди від імені НАТО. Президент Клінтон  неодноразово відмовився від пропозиції Бориса Єльцина датинку, що обіцяє жодна з колишніх радянських республік не вступити в НАТО: «Я не можу обіцяти від імені НАТО, я не можу заборонити експансію НАТО при бажанні будь-якої країни вступити до Альянсу, тим паче дозволити це Вам чи комусь іншому…НАТО діє на основі консенсусу», – зазначив він.

Формулювання «експансії НАТО» вже стало частиною міфу. НАТО не полювала на нових членів і не прагнула «здійснити експансію на схід». НАТО поважає право кожної країни вільно вирішувати своє майбутнє. Рішення щодо вступу в НАТО можуть ухвалюватися іншими державами–членами Альянсу і країнами, які хочуть вступити до нього.

Міф:

НАТО – це агресивна організація

ФАКТ

НАТО – це оборонний союз. НАТО не прагне конфронтації і не стане загрозою ані Росії, ані іншим країнам. НАТО не вторглася в Грузію. НАТО не вторглася в Україну. Це зробила Росія.

протягом багатьох років НАТО докладала зусиль для розбудови відносин стратегічного партнерства з Росією. Ми заснували Раду Росії – НАТО і співпрацювали з низькими питаннями, від протидії обігу наркотиків і боротьби з тероризмом до збереження екіпажів підводних човнів і планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру – коли навіть максимально розширення НАТО.

Саме Росія поступово відкинула будь-яку надію на мирну співпрацю, з її моделями дедалі агресивнішої поведінки, від Грозного до Грузії, від Алеппо до України.

Держави–члени Альянсу наполегливо намагалися дипломатичним шляхом переконати Росію змінити курс. Останнє засідання Ради Росія – НАТО відбулося в січні 2022 року. Тоді держава–члени Альянсу закликали Президента Путіна зробити крок назад від прирви. Президент Путін обрав війну.

Міф:

Розгортання сил НАТО становлять загрозу Росії

ФАКТ

У відповідь на незаконну анексію Криму і дестабілізацію ситуації Росія на сході України в 2014 році НАТО призупинила всі практичні співробітництва з Росією, хоча канали політичного і військового зв'язку залишилися відкритими. У 2016 році ми розгорнули чотири багатонаціональних бойових угруповання в країнах Балтії та Польщі. Перш ніж Росія вдалася до агресивних дій у 2014 році, у східній частині Альянсу не розміщувалися сили НАТО у бойовій готовності.

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році відбувається подальше зміцнення позицій Альянсу в галузі стимулювання та оборони. Ми підвищили кількість багатьох національних бойових угруповань на сході Альянсу, з чотирьох до восьми, і передали під безпосереднє командування НАТО кількість тисяч особового складу. Ми і надалі вживаємо всі деякі заходи для захисту і оборони кожного дюйма території Альянсу.

Військові навчання і розгортання збройних сил НАТО не спрямовані проти Росії або будь-якого іншого. Поза межами території Альянсу ніні запроваджується миротворча місія Косово у Косово на підставі мандата Радіобезпеки, а також місія із забезпечення підготовки та допомоги в Іраку, що вимагає сприяти зусиллям у галузі боротьби з тероризмом і в порядку прохання в Іраку.

Саме агресивні дії Росії зруйнували світ в Європі і підривають міжнародну безпеку і стабільність. безмежної агресії проти України, Росія розмістила військові бази та особовий склад на території Грузії та Молдови, без дозволу урядів цих країн.

Міф:

НАТО бере Росію в кільце

ФАКТ

За розміром географічної території Росія – найбільша у світі країна. Вона майже вдвічі більша за США і Китай.

Із вступом Фінляндії до Альянсу в квітні 2023 року сухопутний кордон НАТО з Росією збільшився більше, ніж вдвічі. Втім, навіть після вступу Фінляндії, Росія має лише 11 % спільного сухопутного кордону з державами–членами НАТО.

Ніхто не заганяв Росію в тісний кут. Важко взяти в кільце країни, що простягається в десяти оди часових поясах.

Міф:

Україна не вступає в НАТО

ФАКТ

Україна стане членом НАТО. НАТО підтримує право кожної країни вибирати власні механізми забезпечення безпеки, а Україна не є проблемою. Двері НАТО залишаються відкритими. Рішення щодо членства в НАТО належить державам–членам Альянсу. Росія не має права вето.

На Вільнюській саміті держави–члени Альянсу знову підтвердили зобов’язання, взяті на себе на Бухарестській саміті в 2008 році, що Україна вступить до НАТО, коли будуть виконані умови і держави–члени погодяться. Вони планують усунути вимоги виконання Плану дій України щодо членства, скоротивши таким чином процес приєднання України до Альянсу з двох етапів до одного.

НАТО розширює політичну і практичну співпрацю з Україною. У рамках Вільнюського саміту Президент Зеленський взяв участь у першому засіданні Раді Україна – НАТО – платформі для проведення кризових консультацій і прийняття рішень на засадах рівності.

ухвалила нову багаторічну програму допомоги з призначення сприяння переходу Збройних Сил України від радянських стандартів до стандартів НАТО і розбудови структури безпеки і оборони України для забезпечення здатності протистояти російській агресії у майбутньому. Вже сьогодні Україна ближче до НАТО, ніж будь-коли. У Вільнюсі лідери держав – членів Альянсу знову підтвердили, що майбутнє України – в НАТО.

Міф:

Проведення операцій Альянсу поза зоною відповідальності доводить, що НАТО не є оборонною організацією

ФАКТ

Операцію НАТО в колишній Югославії було розпочато з планування припинення кровопролиття і збереження людського життя. У період з 1992 по 1995 рр. під проводом НАТО проведено низку військових операцій у Боснії, включаючи забезпечення зон, заборонених для польотів, і надання повітряної підтримки миротворцям ООН. Ці заходи запроваджуються за мандатом Ради Безпеки ООН, членом якої є Росія. Завдяки авіаударам НАТО проти позицій боснійських сербів у 1995 році вдалося наблизити підписання Дейтонської мирової угоди, що поклала край війни в Боснію, внаслідок чого загинули понад сто тисяч осіб. Починаючи з 1996 року, під проводом НАТО в Боснії діяли багатонаціональні миротворчі сили, у складі яких були і російські військові. У 2004 році управління операцією перебрав на себе Європейський союз.

Рішення про проведення операції НАТО в Косові в 1999 році було ухвалено після напружених міжнародних дипломатичних зусиль, викликаних розв'язати конфлікт, в якому брала участь і Росія. Рада Безпеки ООН неодноразово характеризувала етнічні чищення у Косові та збільшення кількості біженців як загрозу міжнародному світу і безпеці. Завдяки операції НАТО відмовилися від широкомасштабних, системних порушень прав людини та вбивства мирних громадян. Поточна миротворча місія НАТО в Косові – сил КФОР – запроваджується за мандатом РБ ООН ( Резолюція РБ № 124 ), і її підтримує під Белградом, так само як і в Приштині.

Операція під проводом НАТО у Лівії у 2011 році розпочалася за мандатом, наданим на основі двох Резолюцій Раді Безпеки ООН (РРБ ООН № 1970  та  1973 ), проти яких Росія жодного разу не виступала. РРБ ООН № 1973 уповноважує міжнародну спільноту «вжити всі заходи» для «захисту цивільного населення і населених пунктів під загрозою нападів». Саме це і було зроблено НАТО, за політичну і військову підтримку державного регіону держав.