ЛОХВИЧЧИНА ПОПРОЩАЛАСЯ ІЗ ЗАГИБЛИМ У ДТП ПІДПОЛКОВНИКОМ ВАДИМОМ КАЛІНІЧЕНКОМ

  • 69

           Страшна звістка днями облетіла Лохвиччину – на злеті життя, під час дорожньо-транспортної пригоди, загинув наш земляк, військовий,  заступник начальника відділу зв’язку та інформаційних систем Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького підполковник  Калініченко Вадим Миколайович. У тяжкий воєнний час він всього себе віддавав виконанню професійного військового обов’язку. Сьогодні, 23 квітня 2024 року, він повернувся на Лохвиччину, щоб  залишитися тут назавжди…

          Жителі м. Лохвиця у жалобі прихилили коліна перед траурним кортежем, який  проїхав містом до Благовіщенської церкви. Отець Всеволод Бігун зі священнослужителями здійснив молитовне відспівування покійного  підполковника Вадима Калініченка. Після цього кортеж з тілом військового живим коридором аж до  батьківської хати зустрічали жителі села  Западинці.  Молитовна відправа продовжилася вдома. Багато охоплених горем людей зі сльозами на очах прийшли попрощатися з військовим. Серед них – односельчани, однокласники, друзі, товариші,  колеги.

          Похоронна процесія пройшла селом Западинці, а потім автокортеж рушив у місто Лохвиця, де на Іванівському кладовищі відбувся мітинг пам’яті підполковника Вадима Калініченка. Зі сльозами на очах присутні слухали розповідь ведучої заходу про життєвий шлях покійного.

Вадим Миколайович Калініченко народився 12 липня 1980 року в селі Западинці. Навчався у Лохвицькій загальноосвітній школі №3. Його життєвий вибір припав на професію військового. У 1997 році Вадим Калініченко став курсантом Харківського військового університету, який закінчив у 2002 році за спеціальністю «Комплекси, системи та засоби автоматизації управління військами та озброєнням» та здобув кваліфікацію інженера комп’ютеризованих систем, автоматики і управління, офіцера військового управління тактичного рівня.

      Життя подарувало йому щире кохання – дружину Оксану. У 2005-му році в молодій сім’ї народився і зростав син Максим.

Роки відданої служби принесли військовому звання підполковника та заслужені відомчі нагороди. За високі показники у професійній підготовці, вірність присязі, зразкове виконання військового обов'язку, у 2008 році Вадим Калініченко був нагороджений медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня. Визнанням довготривалої відданості службі, свідченням професіоналізму, важливого внеску в розвиток та зміцнення безпеки країни стали медалі «15 років сумлінної служби» та «20 років сумлінної служби», отримані військовим у 2017-му та 2019-му роках. На цей період припало і його призначення на посаду заступника начальника відділу зв’язку та інформаційних систем Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, на якій підполковник Вадим Калініченко працював по цей час.

Але, на жаль, доля була невблаганною – 20 квітня 2024 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди у місті Хмельницький серце військового спіткнулося і завмерло у грудях навіки…

       На кладовищі  підполковнику Вадиму Калініченку віддали останні військові почесті. Трикратний стрілецький салют пронизав небо над Лохвицею. Почесна варта зняла з домовини Державний Прапор України і  старший офіцер Другого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки  майор Геннадій Токар вручив дружині покійного Оксані Олександрівні український  синьо-жовтий стяг, якому  до останнього подиху залишався  вірним  її  чоловік.

На траурному мітингу зі словами співчуття до рідних звернулися перший заступник Лохвицького міського голови Сергій Шрамко та мешканець села Криниця Валерій Іщенко, який зачитав пронизливі віршовані рядки. 

          Вся Лохвицька громада безмежно сумує разом з рідними, близькими і знайомими військового. Розділяємо невимовний біль тяжкої втрати та висловлюємо щирі співчуття родині – мамі Тамарі Іванівні, батькові Миколі Максимовичу, дружині Оксані Олександрівні, сину Максиму, сестрі Любові Миколаївні, близьким, однокласникам, друзям, колегам – всім, хто знав і поважав Вадима Миколайовича і  для кого його раптова смерть відгукується пекучим болем у серцях.

          Світла пам'ять вірному сину України, військовослужбовцю-прикордоннику! Хай лохвицька земля прийме його у свої пухкі обійми, а пам'ять про підполковника Калініченка Вадима Миколайовича залишиться серед людей навіки!