ЛОХВИЦЯ ПРОВЕЛА ДО НЕБЕСНОГО ВІЙСЬКА МОЛОДШОГО СЕРЖАНТА ЮРІЯ КОСТЄВА
Вже 791 день триває жорстока битва за Україну. Битва за майбутнє Добра. Кривавий російський народ з ідеологічно спотвореними поглядами, які суперечать цінностям і переконанням цивілізованих людей, підступно зазіхнув на свободу українців. Окупанти прийшли на нашу землю, щоб привласнювати, нищити, вбивати все українське. За наше мирне існування в розвиненому суспільстві віддають життя мужні воїни-захисники. Лохвицьку громаду вкотре сколихнула сумна звістка. У жорстоких боях за Україну, мир та свободу, до станнього борючись за рідну землю, героїчно загинув наш земляк із міста Лохвиця – Костєв Юрій Владиславович. Це стало відомо після кількох місяців очікування, проведена експертиза ДНК не залишила сумнівів – Юри більше немає в живих.
Сьогодні, 24 квітня, відбулося прощання з Героєм. Лохвичани в жалобі з квітами в руках живим людським коридором зустрічали кортеж з тілом загиблого. У Благовіщенській церкві отець Всеволод Бігун провів молебень за упокій душі убієнного воїна Юрія та всіх захисників, які віддали життя за волю українського народу.
Від церкви похоронна процесія рушила на Благовіщенське кладовище. Дорогою, вийшовши із зустрічного транспорту, водії і їх пасажири прихиляли коліна на знак вдячності за захист та шани до подвигу загиблого. Живим коридором учнів і вчителів зустрічала воїна і Лохвицька гімназія №1, де у свій час навчався Юрій Костєв.
На Благовіщенському кладовищі, де на Алеї Героїв поховані захисники Володимир Голуб, Олександр Цись та Олександр Сироткін, загиблому молодшому сержанту Юрію Костєву віддали останні військові почесті. У його честь пролунав трикратний стрілецький салют. Почесна варта зняла з домовини Державний Прапор України і старший офіцер Другого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Геннадій Токар вручив його мамі загиблого Світлані Володимирівні на згадку про життєвий подвиг її сина – мужнього захисника України.
На траурному мітингу пам’яті молодшого сержанта Юрія Костєва прозвучала його коротка, довжиною лише у 32 роки, і героїчна біографія. Юрій Костєв народився 27 липня 1991 року в селі Хейлівщина Чорнухинського району. Та рідним для нього було місто Лохвиця, де він жив і зростав. Закінчив 11 класів Лохвицької гімназії №1. Потім закінчив професійно-технічне училище №27 міста Лохвиця за спеціальністю оператора комп’ютерного набору. А після цього у професійно-технічному училищі №32 міста Заводське здобув професію електрика. У 2011–2012 рр. Юрій Костєв пройшов строкову службу в рядах української армії. Повернувшись до цивільного життя працював на промисловому підприємстві у місті Бориспіль, потім був на заробітках у Польщі, залишаючись при цьому надійною опорою для мами і сестри.
Коли підступний ворог здійснив повномасштабне вторгнення на українську землю, Юрій Костєв з 21 травня 2022 року по мобілізації став на захист Батьківщини. Службу ніс у званні молодшого сержанта. Врівноважений, відповідальний Юрій був надійним плечем для своїх бойових побратимів. Але клята війна руками окупантів вирвала його з життя. Це сталося 29 листопада 2023 року на Луганщині.
З прощальним словом на мітингу виступила секретар Лохвицької міської ради Тетяна Даценко. З болем у голосі вона повідомила, що загибель Юри Костєва – 45-те передчасно обірване життя у нашій громаді.
– Війна забирає найкращих, але наша пам'ять про них буде жити вічно в широких пшеничних полях, синьому небі, в бистрих водах наших річок. Україна вистоїть, стане сильнішою. Україна переможе! – сказала Тетяна Даценко.
–Пам’ятаю Юрія як спокійного, розсудливого, життєрадісного хлопця, – поділився спогадами колишній класний керівник Олег Горобець. – Він завжди був у центрі класних та шкільних подій. Дивовижно добрий, світлий юнак. Тому і не зміг стояти осторонь біди, яка почалася в Україні. Юрій, у наших серцях, у нашій пам’яті ти навічно залишишся безстрашним героєм, відданим сином, незламним воїном України! – сказав на мітингу Олег Горобець.
Вчитель-ветеран Валерій Іщенко присвятив нашому героїчному земляку Юрію Костєву та його рідним проникливі вірші.
Сьогодні всією Лохвицькою громадою глибоко сумуємо з приводу непоправної втрати. Низько вклоняємося мамі Світлані Володимирівні за те, що зростила і виховала такого мужнього сина! Плачемо разом із сестрою Аліною Владиславівною, зі всіма рідними, знайомими, однокласниками, друзями, побратимами, розділяємо невимовний біль гіркої втрати.
Захисник Юрій Костєв заплатив за наш спокій найдорожчим – своїм життям. Ми ж будемо пам’ятати його жертовність, пам’ятати, що воював він за кожного з нас, за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України! За наше теперішнє і майбутнє! Спочивай з миром, український воїне!
