НАВІКИ В НЕБЕСНІЙ ВАРТІ – ЛОХВИЧАНИН БЕРШАДСЬКИЙ ДЕНИС СЕРГІЙОВИЧ

Майже два з половиною роки Україна потерпає від повномасштабної кривавої війни, в якій московська орда прагне знищити нашу незалежну державу, загарбати нашу землю, стерти з її лиця нашу націю, кожного, хто зветься українцем.

«Рускій мір» і його посіпаки, які колись називали нас меншими братами, ракетними обстрілами, катуваннями і вбивствами мирного населення показують свою справжню звірячу сутність.

На нашому захисті міцною, незламною стіною стоять мужні українські воїни. Обороняють, наступають, день за днем відвойовують захоплені ворогом міста і села. За наші спокійні світанки платять найдорожчим – пролитою кров’ю і власним життям!

Ось і знову нестерпне, невимовне горе і пекучий біль принесла війна на нашу лохвицьку землю, внаслідок захворювання спричиненого страшною контузією, помер наш захисник солдат Збройних Сил України БЕРШАДСЬКИЙ ДЕНИС СЕРГІЙОВИЧ.

Сьогодні в місті Лохвиця, живим коридором, стоячи на колінах, зустріли люди траурний кортеж з тілом Героя, який боровся за незалежність України, її територіальну цілісність та суверенітет, мужньо давав відсіч противнику і залишався вірним військовій присязі при виконанні бойових завдань.

Серце мужнього воїна зупинилось у 35-ть… Не дожив, не домріяв, але він свято вірив в Україну та віддав за рідну країну найдорожче, що мав, – власне життя. Невимовно стискається серце та болить душа за нашого захисника, який побачить Перемогу тільки з небес…

Траурний мітинг пам’яті Героя відбувся на Благовіщенському кладовищі м. Лохвиця. Люди що прийшли провести його в останню земну дорогу, зі сльозами на очах схилили голови у жалобі, усвідомлюючи яку високу ціну віддав Денис за нашу свободу.

ДЕНИС СЕРГІЙОВИЧ народився 1 грудня 1989 року у с.Чорномин Піщанського району Вінницької області. Там же закінчив середню школу. Змалку любив і умів працювати, на совість, з душою. Мав дійсно «золоті руки». Тому після закінчення школи пов’язав своє життя з ремонтно-будівельними роботами. До 2011 року працював на різних будівельних роботах у місті Києві, де здобув нові навички в будівництві.

У 2011 році ДЕНИС СЕРГІЙОВИЧ зустрів свою майбутню дружину Тетяну Сергіївну і переїхав на її батьківщину, до нашого міста Лохвиця, яке відтоді стало для ДЕНИСА СЕРГІЙОВИЧА рідним... Нажаль сім’я так і не встигли обзавестися спільною дитинкою, але він як рідний батько опікувався донькою дружини Кариною.

ДЕНИС не зміг залишатися осторонь, коли його друзі та колеги, ціною власного життя боронять рідну землю і 6 лютого 2023 року самостійно виявив бажання, пішов до військового комісаріату та призвався на службу в ряди Збройних сил України.

Військову службу проходив у званні солдата 79 окремої десантно-штурмової бригади. Внаслідок обстрілу позицій, в січні 2023 року ним була отримана тяжка контузія, яка разом з мозковим крововиливом, в подальшому спричинила розвиток злоякісного новоутворення головного мозку. Останні дні ДЕНИС СЕРГІЙОВИЧ перебував в лікарні, де тяжка хвороба здолала міцне духом тіло, і життя нашого Героя обірвалося...

На жалобному мітингу з прощальним словом виступив Лохвицький міський голова Віктор Радько. Він відмітив, що загибель ДЕНИСА БЕРШАДСЬКОГО – сорок шоста тяжка втрата для Лохвицької громади від часу широкомасштабного вторгнення росії на територію України.

На кладовищі загиблому воїну віддали останні військові почесті. Старший офіцер другого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Геннадій Токар вручив Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини, дружині загиблого – Тетяні Сергіївні. На честь солдата ДЕНИСА БЕРШАДСЬКОГО лохвицьке небо гучно пронизав трикратний стрілецький салют…

Лохвицька громада безмежно сумує від гіркоти тяжкої втрати. Розділяємо біль і висловлюємо глибокі співчуття мамі Надії Степанівні, батькові Сергію Володимировичу, дружині Тетяні Сергіївні, брату Олександру Сергійовичу. Хай Господь усім вам дасть силу перенести невимовну втрату!

Пам’ять про нашого захисника ДЕНИСА СЕРГІЙОВИЧА БЕРШАДСЬКОГО, який віддав своє життя за те, щоб Україна залишалась вільною, назавжди залишиться в наших серцях.

Бо Герої української землі не вмирають, і світла згадка про них буде жити вічно в широких пшеничних полях, синьому небі і в наших серцях.

А помстою підступному ворогу стане наша перемога, про яку так мріяв ДЕНИС СЕРГІЙОВИЧ БЕРШАДСЬКИЙ.

Вічна пам'ять та слава Герою! Слава Україні!