І В СПОГАДАХ ГЕРОЇ ОЖИВУТЬ…
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять нашого земляка, нашого Героя, який поклав своє життя на вівтар свободи України – Войтера Сергія Віталійовича, 1979 року народження, мешканця міста Лохвиця. Його шлях був нелегким: довгі місяці боротьби, численні бої, під час яких він демонстрував надзвичайну мужність і витримку. Кожен день на передовій він ризикував собою заради нашого мирного майбутнього, не знаючи, чи повернеться живим. Він пройшов через пекло війни, але завжди залишався вірним своїм побратимам і своїй країні.
Войтер Сергій Віталійович народився 13 березня 1979 року у м. Лохвиця в сім’ї військового. Під час російської збройної агресії проти України у 2014 році добровольцем пішов на фронт, воював у складі батальйону спецпризначення Нацгвардії «Донбас». У квітні 2016 року демобілізувався, а у жовтні того ж року підписав контракт на військову службу в Збройних силах.
19 серпня 2017 року на Луганському напрямку у бою Сергія Войтера було поранено та відправлено до шпиталю у м. Харків. Він дістав тяжке вогнепальне наскрізне поранення грудної клітки з пошкодженням нирок і хребта. Тиждень боровся за життя, перебуваючи на штучній вентиляції легенів.
Та 26 серпня 2017 року життя захисника обірвалося назавжди…
Герой похований на Благовіщенському кладовищі м. Лохвиця.
Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений відзнаками та медалями: відзнака командувача військ ОК «Південь» за оборону Маріуполя, почесна відзнака «Учасник бойових дій», медаль батальйону «Донбас» «За відвагу», медаль «За оборону рідної держави», знак народної пошани «Обов'язок, виконаний із честю». Занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно).
6 травня 2020 року на будинку в м. Лохвиця, в якому проживав Сергій Войтер, відкрито меморіальну дошку.
Сьогодні ми згадуємо його незламний дух, самовідданість і вічну відданість Україна. Ми не забудемо його подвиг, його жертву заради нашого майбутнього. Пам’ять про нього житиме в наших серцях вічно, як приклад справжнього патріотизму та сили духу.
Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, у наших мріях про мир і світле майбутнє!
