ЛОХВИЧЧИНА ПОПРОЩАЛАСЯ З ВОЇНОМ ЧАБАКОМ РОМАНОМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ

  • 185

         Вже понад два роки ми несемо тяжкий хрест російсько-української війни, в якій московська орда прагне поневолити незалежну Українську державу, знищити кожного, хто зветься українцем. Кожного дня наша країна втрачає своїх синів – тих, хто віддав найцінніше за нашу свободу. Це наш спільний біль, що не знає меж.  Війна забирає тих, хто став щитом нашої землі, і знову ми прощаємося з найкращими…

         10 вересня 2024 року - скорботний день для Лохвиччини. Одразу двох своїх синів проводжала громада в останню путь – Романа Сергія Михайловича і Чабака Романа Миколайовича.

         Мешканці міста Лохвиця, сіл Яхники, Жабки та Бербениці зі сльозами на очах живим коридором зустрічали дорогою траурний кортеж з тілом полеглого воїна – Чабака Романа Миколайовича, який востаннє повертався до рідного порога. Люди віддавали данину пам’яті воїна, стоячи навколішки, устеляли дорогу живими квітами.

         На цвинтарі відбувся велелюдний скорботний мітинг. Односельці, друзі, товариші по роботі, всі, хто знав і поважав Романа за життя, прийшли з ним попрощатися. Пекучий жаль і невимовна туга за обірваним кривавою війною життям пронизували всіх присутніх. Плакали Бербениці – рідне село проводжало  назавжди свого вірного сина.

         Чабак Роман Миколайович народився 05 січня 1993 року у багатодітній сільській родині у с. Бербениці, Лохвицького району. Навчався у Бербеницькій ЗОШ І-ІІ ст.. У 2009 році отримав атестат про неповну середню освіту і продовжив навчання у ПТУ № 32 (м.Заводське). У 2012 році був призваний на службу до Збройних Сил України на строкову службу у званні солдат. Після повернення займався підприємницькою діяльністю. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 22 лютого 2022 року, Роман Миколайович був мобілізований до військ Національної Гвардії України. Брав участь у бойових діях на Донеччині та Луганщині. Загинув Чабак Роман Миколайович 03.09.2024 року на Харківському напрямку.

Невимовний біль заповнює наші душі від того, що гинуть найкращі сини України. Кривава війна руками рашистів продовжує забирати цвіт нації, який з вірою у Перемогу боронить рідну землю.

         Роману Миколайовичу було лише 31 рік…Стільки планів, стільки надій і сподівань, які не встигли здійснитися. Дуже рано, занадто рано обірвалося його життя, коли попереду ще було стільки можливостей, мрій, що могли стати реальністю. Але війна безжальна, вона не дає часу на майбутнє…

         На сільському кладовищі, виступаючи з останнім словом, перший заступник Лохвицького міського голови Сергій Шрамко та староста Жабківсько-Бербеницького старостинського округу Григорій Дідовець висловили глибоке співчуття рідним загиблого - мамі Олені Борисівні, батькові Миколі Григоровичу, братам Юрію Миколайовичу, Тарасу Миколайовичу, Валентину Миколайовичу, сестрам Ірині Володимирівні, Зої Миколаївні, Анастасії Миколаївні, всім рідним, близьким, друзям і знайомим.

         Навіки пам’ять про захисника України Чабака Романа Миколайовича буде жити у людських серцях. Спочивай спокійно, наш Герой, наш захисник. Твоя жертва не буде забута, а твоя відвага житиме у нашій памяті вічно. Хай рідна  бербеницька земля прийме тебе у свої м’які обійми. Вічна та світла пам'ять Герою!  Слава Україні!