ЛОХВИЦЬКА ГРОМАДА ПОПРОЩАЛАСЯ ІЗ ЗАГИБЛИМ ГЕРОЄМ ВІКТОРОМ ХАРЧЕНКОМ
9 листопада Лохвицька громада схилила голови у жалобі за загиблим захисником Харченком Віктором Руслановичем, у якого попереду могло бути довге і щасливе життя… Не судилося…
Мешканці міста Лохвиця,а також сіл, через які проходив останній шлях Героя, стоячи на колінах, зустрічали траурний кортеж, коли той востаннє віз загиблого воїна до рідної домівки.
Гіркотою і болем був сповнений цей день для всіх мешканців громади, а насамперед для рідних, близьких, друзів, однокласників, односельців, побратимів та знайомих загиблого, які прийшли провести його в останню путь.
Востаннє загиблому Віктору Харченку віддали військові почесті на сільському кладовищі. Для Лохвиччини це вже п’ятдесят четверта непоправна втрата. Воїну, нашому мужньому захиснику навіки залишилося 21….
Трикратний стрілецький салют пронизав небо над селом Білогорілка. Старший офіцер Другого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Геннадій Токар вручив матері покійного Валентині Анатоліївні український синьо-жовтий стяг, якому до останнього подиху залишався вірним її син.
На траурному мітингу, який проводив староста села Юрій Плюйко, зі словами співчуття до рідних звернулися секретар Лохвицької міської ради Тетяна Даценко та класний керівник Людмила Паламарчук.
Вся Лохвицька громада безмежно сумує разом з рідними, близькими і знайомими військового. Розділяємо невимовний біль тяжкої втрати та висловлюємо щирі співчуття родині – мамі Валентині Анатоліївні, вітчиму Валерію Анатолійовичу, сестрам Олені, Наталії, Тамарі, Валерії, Владиславі, Єлізаветі та братові Івану, близьким, однокласникам, друзям, побратимам – всім, хто знав і поважав Віктора Харченка і для кого його раптова смерть відгукується пекучим болем у серцях.
Світла пам'ять вірному сину України! Хай рідна земля прийме його у свої пухкі обійми, а пам'ять про матроса Харченка Віктора Руслановича залишиться серед людей навіки!
