КЛИМЕНКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
КЛИМЕНКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
03.01.1990-16.09.2024
Клименко Сергій Іванович народився 3 січня 1990 року в селі Білогорілка.
У 1997 році пішов до першого класу Білогорільської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.
У 2005 році закінчив Білогорільську загальноосвітню школу.
Після закінчення школи вступив в професійно-технічне училище N32 м.Червонозаводське. У 2007 році закінчив навчання здобувши професію різальника буряків, токаря.
У цьому ж році познайомився з майбутньою дружиною Клименко Аліною Василівною.
Навесні 2008 року був призваний на строкову службу у ЗСУ.
У 2009 році у званні молодшого сержанта був звільнений в запас.
Після звільнення зі служби повернувся у рідне село. У 2010 році одружився. У цьому ж році у молодої родини народився син Клименко Артем Сергійович. Через два роки, у 2012 році, народилася донька Клименко Ангеліна Сергіївна.
За цей час встиг попрацювати й на будівництві й в охоронній фірмі.
З 2015 по 2016 рік брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. Був командиром відділення артилерійської розвідки.
Після повернення додому почав працювати на посаді водія фури. З дитинства любив техніку та мав до неї хист.
Коли почалось повномасштабне вторгнення не зміг сидіти вдома. У перший день 24 лютого 2022 року пішов добровільно до воєнкомату. Уже з наступного дня став у лави Захисників боронити Батьківщину та свою родину (частина в/ч А 2167)
У складі 72- гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців боронив Київщину, потім був переведений на Донбас.
З початку проходження служби на Донецькому напрямку був у штурмовій бригаді, де й отримав перше важке бойове поранення. Та після лікування та пройденої реабілітації повернувся захищати рідну землю.
2 роки та сім місяців мужньо боронив нашу країну, про що свідчать багаточисленні нагороди.
Був начальником групи - командиром машини інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти. СЕРЖАНТ Клименко Сергій Іванович 16 вересня 2024 року під час виконання військового завдання в процесі переміщення особового складу, підірвався на невідомому вибуховому пристрої.
Навіки 34 роки.
Залишилися дружина Аліна Василівна, син Артем, донька Ангеліна, мама Ніна Іванівна, батько Іван Миколайович, брати Віталій та В'ячеслав.