НАЗАВЖДИ У НЕБЕСНІЙ ВАРТІ – ВОЇН МИХАЙЛО БИКОВ

Війна, з якою росія вдерлася на українську землю, принесла всім багато горя. Запекла, кровопролитна битва за Україну триває. Тяжко прощатися з молодими, сильними, сповненими мрій і надій земляками, які ціною власного життя відстоюють нашу свободу.

Лохвицька громада попрощалася зі своїм Захисником, мешканцем міста Лохвиця, - Михайлом Биковим. Живим коридором, стоячи на колінах, зустріли люди траурний кортеж з тілом Героя, який поліг хороброю смертю воїна у боротьбі за незалежність України, її територіальну цілісність та суверенітет, мужньо даючи відсіч противнику і залишаючись вірним військовій присязі, при виконанні бойового завдання.

         Серце мужнього воїна зупинилося у 21….Йому ще жити й жити…

         Траурний мітинг пам’яті загиблого Героя відбувся на Покровському цвинтарі. Люди прийшли провести його в останню земну дорогу, зі сльозами на очах схилили голови у жалобі, усвідомлюючи яку високу ціну віддав Михайло за нашу свободу.До усіх присутніх звернувся міський голова Віктор Радько:

• Сьогодні ми прощаємося з наймолодшим загиблим Захисником України у нашій громаді. Йому було лише 21 рік…Особисто для мене це страшне потрясіння, адже Міша народився того ж року, що й мій син… Російська орда вже століттями намагається знищити Україну. Їм усе мало землі. Вони не дають спокою сусідам. Але завдяки таким Героям, як Міша, ми можемо жити більш менш спокійним життям. На жаль, деякі забувають, якою ціною дістається це мирне життя. Ми ніколи не забудемо і ніколи не пробачимо сльози матері, сестри, бабусі. Слава Господу Богу, слава нашому Герою Михайлу, слава Україні!

Також з прощальними словами виступили директор Лохвицької загальноосвітньої школи № 2 Олеся Солохіна та однокласниця загиблого Сніжана Козаченко.

         На його честь пролунав трикратний стрілецький салют, а старший офіцер відділення рекрутингу та комплектування 2 відділу Миргородського ТЦК і СП старший лейтенант Роман Ляш вручив Державний Прапор України, який почесна варта урочисто зняла з домовини загиблого, його братові.

         Вся Лохвицька громада у глибокій скорботі розділяє біль непоправної втрати та щиро співчуває близьким загиблого Захисника - матері Людмилі, сестрам Наталії та Анастасії, братам Владиславу, Олександру та Дмитру.

                  Навіки пам’ять про захисника України Бикова Михайла Ігоровича буде жити у людських серцях. Спочивай спокійно, наш Герой, наш Захисник. Твоя жертва не буде забута, а твоя відвага житиме у нашій пам’яті вічно.