ЛОХВИЦЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ СЕРГІЯ ШЕВЧЕНКА
Сьогодні небо плакало разом з усіма, хто прийшов провести в останню путь нашого Героя – Сергія Шевченка. Краплі дощу змішувалися зі сльозами рідних, із болем, із важким тягарем втрати, який тепер назавжди залишиться у серцях близьких.
Лохвиця схилила голову перед своїм Захисником. Живим коридором місто проводжало Сергія Шевченка в останню путь. Уздовж усього маршруту траурного кортежу люди виходили на узбіччя доріг, стояли на колінах, зі сльозами на очах проводжаючи загиблого воїна.
На кладовищі села Безсали відбувся багатолюдний мітинг. Люди стояли мовчки, стримуючи біль, дехто молився, хтось стискав у руках квіти. Усі розуміли: пішов той, хто мав би жити, хто мав би мріяти, будувати, радіти… але віддав найдорожче заради України.
Зі словами скорботи до присутніх звернулися перший заступник Лохвицького міського голови Сергій Шрамко, староста Безсалівського старостинського округу Віталій Винник, директор Безсалівської ЗОШ Світлана Говоруха ,однокласник В’ячеслав Леонов, висловивши глибокі співчуття рідним загиблого – матері Людмилі Володимирівні, батькові Віталію Івановичу, дружині Ірині Петрівні, сестрам Надії та Валентині, всім близьким та рідним, які любили і поважали Сергія.
На його честь пролунав трикратний стрілецький салют, офіцер 2 відділу Миргородського РТЦК та СП лейтенант Сергій Кириченко передав дружині Захисника прапор України, який почесна варта урочисто зняла з домовини загиблого.
Сергій Шевченко навіки залишиться у пам’яті рідних, побратимів, усієї громади. Його подвиг – це біль, це гордість, це обов’язок не забувати, не зрадити, не опустити руки.
Україна відродиться, бо має таких Героїв!
Вічна пам’ять і вічна шана!
