І В СПОГАДАХ ГЕРОЇ ОЖИВАЮТЬ…
Сьогодні, 2 жовтня, минає третя річниця з дня загибелі наших земляків – воїнів, які віддали свої життя за Україну – Бутка Романа Анатолійовича та Гаврилка Дмитра Григоровича.
Бутко Роман Анатолійович народився 13 березня 1990 року у селі Гудими Роменського району Сумської області. Згодом сім’я переїхала на Лохвиччину – у село Юсківці. Роман закінчив Лучанську загальноосвітню школу. Навчався у Сумському аграрному університеті на юридичному факультеті, який закінчив у 2016 році.
Роман Бутко був учасником антитерористичної операції на сході України, захищав її незалежність і територіальну цілісність.
Як працьовитого, відповідального, сумлінного і доброзичливого чоловіка знали Романа односельчани у мирному житті. Він працював як самостійник, допомагав людям у оранці городів, перевезенні власним транспортом.
Разом із дружиною виховував синочка, який народився у 2019 році. На другий день після повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 року, був призваний до лав Збройних сил України по мобілізації. Військову службу проходив у званні солдата.
У скрутний для України час, воюючи на Херсонщині, він закривав собою від кривавого російського міра кожного з нас! 2 жовтня 2022 року під час ведення бойових дій на Херсонському напрямку в результаті мінометного обстрілу з боку противника він загинув… Йому назавжди 32…
Дмитро Григорович Гаврилко народився 16 січня 1977 року у м. Воркута Республіки Комі. У 1982 році родина переїхала на Полтавщину, оселилася у місті Лохвиця, яке відтоді для Дмитра стало рідним. Із 1983-го по 1991-й рік він навчався у Лохвицькій загальноосвітній школі №1. У 1992 році вступив в середнє професійно-технічне училище №32 у м. Червонозаводське. Закінчив навчання у 1994 році, отримавши спеціальність слюсара КиПиА. У 1995 році проходив строкову службу у лавах Збройних сил України. У 2003 році виявив бажання та вступив на військову службу за контрактом.
У мирному житті працював слюсарем-монтажником, охоронцем, електриком на підприємствах Лохвиччини.
Під час подій на Сході нашої країни Дмитро Гаврилко знову змінив цивільний одяг на військову форму – був мобілізований до лав ЗСУ у червні 2014 року та протягом року боронив незалежність і територіальну цілісність України від посягань російського агресора.
Після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України Дмитро Гаврилко в числі перших опинився на фронті. На другий день війни, 25 лютого 2022 року, він став до лав Збройних сил України по мобілізації. Військову службу проходив у званні старшого солдата. На передовій його життя обірвалося в 45…
Ми бережемо пам’ять про кожного воїна. Вони назавжди в наших серцях і в історії громади.
Вічна слава Героям! Слава Україні!
