І В СПОГАДАХ ГЕРОЇ ОЖИВАЮТЬ…

Сьогодні з болем і сумом Лохвицька громада згадує вірного сина України, який віддав найцінніше за нашу свободу і незалежність – Шевченка Сергія Віталійовича, мешканця села Безсали. Молодий, сміливий, відданий… Він мав ще стільки планів, стільки мрій. Але війна безжальна. Вона не питає, чи встиг сказати рідним «кохаю», чи здійснив свої бажання. Вона просто забирає.

Шевченко Сергій Віталійович народився 3 листопада 1999 року в селі Безсали. Закінчив 4 класи Харківецької школи, потім продовжив навчання в Безсалівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення 11 класів пішов навчатися до Полтавського професійно-технічного училища № 4, де здобув професію автослюсар. Після закінчення ПТУ працював на будівництві в м. Полтава.

У 2019 році призваний на строкову службу у м. Дніпро. Після закінчення служби працював в ТОВ «РАЙЗ-СХІД» в місті Лохвиця слюсарем. Одружився і разом з дружиною Іриною народжують і виховують двох дітей: сина Микиту 2020 року народження і доньку Кароліну 2022 року народження.

10 листопада 2022 року був мобілізований для захисту територіальної цілісності та суверенітету України. Після проходження спеціальної військової підготовки в м. Черкаси та м. Дніпрі для подальшої служби був направлений на Авдіївський напрямок, де проходив службу протягом двох років. Потім знову був Донецький напрямок, де і загинув 23 березня 2025 року.

Всією громадою розділяємо біль непоправної втрати і глибоко співчуваємо рідним і близьким загиблого воїна.

Світла пам’ять.

Вічна слава Герою.

Слава Україні!