НАВІКИ В СТРОЮ: НА ЛУГАНЩИНІ ЗАГИНУВ РОЗВІДНИК ЮРІЙ ТЕРНО З МІСТА ЛОХВИЦЯ

            Сьогодні, 10 серпня, Лохвицька громада  провела у засвіти захисника, старшого солдата, розвідника Юрія Олександровича Терна, який загинув на Луганщині. Він віддав себе у бою за волю України, її цілісність і незалежність,  за честь і гідність, за своїх побратимів, за теперішнє батьків і майбутнє дітей українського народу. Загинув за нас, за мир у країні, за спокій у  наших домівках.

            Зранку живий людський коридор утворили жителі міста Лохвиця, щоб гідно зустріти траурний кортеж з тілом загиблого, котрий востаннє вулицями рідного міста віз захисника додому. Плачучи, ставали на коліна, встеляли дорогу квітами та клали букети на машину з домовиною.

            Сотні людей зібралися біля будинку загиблого, аби у гірку хвилину підтримати маму та рідних, попрощатися з воїном, віддати данину його світлій пам’яті.  

            На Іванківському кладовищі, на місці, де вже утворилася Алея загиблих Героїв, Юрію Терну віддали останні військові почесті. Трикратний стрілецький салют пронизав небо над Лохвицею. А потім начальник другого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Радаєв вручив матері захисника  Наталії Миколаївні Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини її загиблого сина…

            Словами співчуття і вдячності  був наповнений  жалобний мітинг на місці останнього земного спочинку воїна. Короткою, довжиною лише в 35 років, виявилася  життєва стежина нашого земляка. Юрій Терно народився 3 червня 1988 року в місті Лохвиця, тут  промайнули його дитячі роки, тут він навчався у Лохвицькій  гімназії №1. Після закінчення школи вступив до Заводського  ПТУ №32, де отримав спеціальність електрика. Пройшовши строкову службу в рядах української армії, Юрій повернувся  в рідне місто. У мирному житті працював у Лохвицькій дільниці об’єднаної філії  АТ «Полтаваобленерго». Для захисту своєї країни був мобілізований до лав  ЗСУ  30 січня 2023 року. Мав звання старшого солдата, служив  розвідником.   Непоправне сталося 5 серпня 2023 року – під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області  під час мінометного обстрілу з боку противника серце  розвідника Юрія Терна  завмерло навіки.

            Виступаючи з прощальним словом, Лохвицький міський голова Віктор Радько сказав, що у  533-й день війни громада проводить востаннє 23-є молоде життя. Звернувшись до людей, він наголосив:

–Не забувайте, якою ціною дається нам незалежність і свобода. Дякуючи таким хлопцям, як Юра, ми сьогодні маємо не «август», а серпень! Вибач, що не вберегли! Слава нашому Герою! Слава Україні!

            Зі словами скорботи від колективу Лохвицької дільниці об’єднаної філії  АТ «Полтаваобленерго» виступив Ярослав Фирса, який відзначив, що у пам’яті всіх, з ким працював Юрій Терно, він залишиться доброю, відкритою, доброзичливою людиною і високопрофесійним фахівцем.

            Про те, яким Юру знали у школі, розповіла вчитель Лохвицької гімназії №1 Тамара Журавель. Щирий, відповідальний, старанний учень, готовий виконати будь-яку шкільну роботу. Він завжди з повагою ставився до вчителів, був чемним, надзвичайно скромним і навіть сором’язливим. А в 11 класі став вродливим і дотепним юнаком.  Доземний уклін за сина вчителька адресувала мамі воїна.

            Однокласниця загиблого Анна Прокопенко, відзначила, що з життя пішла чудова людина, друг, патріот, захисник та крізь сльози додала:

            –Юрчику, ми пам’ятаємо, поважаємо, любимо і дякуємо тобі! Ти назавжди в наших серцях!

            На світлий спомин свого учня колишній вчитель гімназії №1 Валерій Іщенко прочитав проникливі віршовані рядки…

            Всією Лохвицькою громадою приносимо глибокі співчуття родині загиблого. Низько вклоняємося мамі Наталії Миколаївні за те, що зростила і виховала такого мужнього сина! Плачемо та  розділяємо невимовний біль  тяжкої втрати.

            Захисник Юрій Терно заплатив за наш спокій найдорожчим – своїм життям. Ми ж будемо пам’ятати його жертовність, пам’ятати, що воював він за кожного з нас, за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України! За наше теперішнє і майбутнє!

            Немає жодних виправдань діям російських терористів. Немає прощення. Немає шляху для примирення із тими, на чиїх руках кров наших дітей!

             Сильнішою за ненависть є тільки наша свята  віра у перемогу. Україна вистоїть у цій війні заради кожного наступного покоління українців! Завдяки стійкості наших героїчних воїнів, на чиїх плечах  тримається незламність Збройних сил і всього українського народу. 

            Герої не вмирають, бо пам'ять про них нетлінна! Захиснику рідної землі, старшому солдату, розвіднику Юрію Олександровичу Терну – вічна шана і слава!